Ельф знахарці не товариш. Або квест з сюрпризом - Джуні Салем
-Якщо не затримуватись до заходу сонця - бувають.
-І далеко нам ще йти? Тобі не важко? - навіщо я питаю, йому явно аніскілечки не важко, крокує аж місток похитується. - А як діють ті ґудзики, сподіваюсь, їх не треба їсти?
Не розумію, чому з мене сиплються всі ці питання, просто рота не можу закрити, адже я не така вже й триндичиха! Може це все отрута фей, які весь час дзижчали, як навіжені, чи на мене діє наша близькість? Деякий час Андріл дивує мене своєю терплячістю, але, нарешті, йому це набридає. Ми зупиняємось і він опускає мене на місток, з якого тепер відкривається трохи інший краєвид. Дерева розступилися і перед нами наче сцена в театрі - величезна галявина, оточена з усіх боків зеленню і прикрашена блюдцем темного ставка. Ось тільки я не бачу, щоб десь поряд був спуск і по очах ельфа читаю - Катя, готуйся до нової халепи!
