Кролик розбагатів - Апдайк Джон

Хотіла вибрати собі літнє плаття у Кролла, якщо вистачить часу.

Щось глибоко заставлене засяяло в світлі сонця. Сьогодні сонце дісталося до полиці, де стоять призи для вручення покупцям "Спрингер-моторс" — овальні зображення блищать на легкому білому металі. "Можеш залишити при собі своє ім'я, маленька сучка, — у нас поки що вільна країна". А ось як його звуть, вона тепер знає. Вона взяла його картку з широкою червоною лапи Джеймі, і очі її, по-дитячому спалахнувши, перескакують з букв на картці до його обличчя, а потім до тієї частини дальньої стіни, де висять, жовтіючи, старі афіші з його ім'ям, підсмажені часом, точно хліб. Вона запитує його:

— Ви ніколи не були знаменитим баскетболістом?

На це питання нелегко відповісти — адже це було так давно. Він каже їй:

— Був — в доісторичні часи. А чому ви питаєте, ви запитували моє прізвище?

— О ні, — весело бреше ця відвідувачка з давно втраченого часу. — Просто вид у вас такий.

Як тільки вони від'їхали на своєму "кантрі-сквайрами", розгойдуючись на розхлябаних амортизаторах, Гаррі відправляється в туалет поряд з дверима Мілдред Крауст в коридорчику, відділеному перегородкою з матовим склом, і по дорозі зустрічає Чарлі, який повертається, замкнувши всі двері. І все одно крадуть — таємничі недостачі зжирають частину належних за продаж відсотків. Гроші — ну прямо як вода в дірявому відрі: не встигаєш налити — вона вже випливає.

— Як тобі дівчисько? — запитує Гаррі свого помічника, коли вони повертаються в демонстраційний зал.

— Де мені розглядати дівчат, при моїх-то очах. А коли б і розгледів, при моєму здоров'ї це все одно ні до чого. Надто вже велика і тупа, на мій смак. І ноги прямо з вух ростуть.

— У всякому разі, не тупіше цього вахлаків, з яким вона приїхала, — каже Гаррі. — Господи, як подивишся, з ким деякі дівчата зв'язуються, прямо плакати хочеться.

Чорні кущики брів у Ставроса піднялися.

— Справді? Іншим може здатися і навпаки. — Він сідає за свій столик. — Менні не говорив з тобою щодо тієї "Торіно", яку ти взяв на продаж?

Менні очолює поточний ремонт — низенький сутулий чоловічок з носом в чорних точках, як ніби він цим носом розгрібає кожен день весь бруд. Звичайно, його обурює Гаррі — одружився на доньці Спрінгера і тепер ходить по залитому сонцем демонстраційного залу і приймає на продаж викидні "Торіно".

— Він говорив мені, що порушена центровка передніх коліс.

— Ну а якщо по-чесному, він вважає, що в машині потрібно змінити клапани. Крім того, він вважає, що власник скрутив лічильник кілометражу.

— А що я міг вдіяти, коли у малого був при собі довідник: не міг же я йому дати менше, ніж там сказано. Якщо я не дам, скільки там значиться, "Діфендорфер" або "Пайк-порше" вже напевно дадуть повну ціну.

— Треба було тобі попросити Менні перевірити її — він би з одного погляду сказав, що вона побувала в армії. А якби він помітив махінації з лічильником, цей поганець вмить відкотився б на оборонні позиції.

— А він не може погіршити передні колеса, щоб приховати вібрацію?

Ставрос терпляче опускає руки на оливково-зелену дошку свого столу.

— Все питання в тому, чи захоче. Клієнт, якому ти сплавити цей "Торіно", більше носа до нас не покаже, гарантую.

— Так що ж ти порадиш?

Чарлі відповів:

— Продай її за низькою ціною "Форду" в Поттсвілле. Ти збирався заробити дев'ятсот доларів на продажу цієї машини — пожертвуй двома сотнями, щоб не дратувати Менні. Йому ж доведеться ставити свою марку на частини, які буде замінювати його відділ, а на фордовских частинах вже стоїть їх марка. У Поттсвілле на неї наведуть лиск і ощасливлять якогось хлопчиська, який поганяє на ній з тиждень.

— Непогано придумано. — Кроликові хочеться скоріше вибратися з приміщення, крокувати по вечірній прохолоді, роздумуючи про свою дочку. — Будь на те моя воля, — каже він Чарлі, — я б продавав за оптовою ціною все американські марки, які до нас надходять. Нікому вони більше не потрібні, крім чорних і італьяшек, та й вони в один прекрасний день прочухається.

Чарлі не згоден:

— Та ні, на продажі старих машин ще можна непогано заробляти, якщо тільки підходиш з вибором. Фред, бувало, говорив, що на кожну машину знайдеться свій покупець, ось тільки не треба обіцяти за старі машини більше, ніж ти готовий заплатити за них живими грошима. Адже це і є живі гроші. Цифри говорять про гроші, навіть якщо ти не тримаєш в руках "зелененьких". — Він відкидається разом з кріслом назад так, що долоні його зі скрипом ковзають по столу. — Коли я вступив на роботу до спрингер в шістдесят третьому, ми продавали тільки старі американські моделі — так далеко від узбережжя іноземні марки ніхто і в очі не бачив. Машини в'їжджали до нас прямо з вулиці, ми їх фарбували і підновляли, і ніякої заводчик не говорив нам, яку брати за них ціну, — ми просто проставляли ціну кремом для гоління на вітровому склі і, якщо протягом тижня машина не йшла, прали цю ціну і ставили нову. Ніяких зборів за імпорт, ніяких перерахунків — просто і ясно: злодій злодієві помічник.

Спогади. Шкода дивитися, як вони роз'їдають Чарлі. Гаррі шанобливо вичікує, поки Чарлі повернеться в даний, потім питає як би між іншим:

— Чарлі, якби у мене була дочка, як, ти думаєш, вона б виглядала?

— Рідкісна була б потвора, — каже Ставрос. — Виглядала б як сплять Крольчиха.

— Цікаво було б мати дочку, а?

— Сумніваюся. — Чарлі піднімає зі столу долоні, і передні ніжки його крісла з гуркотом опускаються на підлогу. — А що чути від Нельсона?

У Гаррі закипає роздратування.

— Слава Богу, майже нічого, — каже він. — Хлопець нам не пише. В останній раз він повідомив, що відправився на літо в Колорадо з цією своєю дівчиною.

Нельсон вчиться в Кентском державному університеті в Огайо — від випадку до випадку, і за його навчання заплачено сповна, а йому залишилося вчитися ще рік, хоча хлопчику в листопаді вже виповнилося двадцять два.

— А що це за дівчина?

— Одному Богу відомо, мені за ними не встежити. Кожна нова чудніше попередньої. Одна була сімнадцятирічна алкоголічка. Інша гадала на картах. По-моєму, ця ж була вегетаріанкою, а може, й інша. Він, напевно, спеціально вибирає таких, щоб мені досадити.

— Не став на хлопця хрест. Він же — все, що в тебе є.

— Господи, що за думка!

— Їдь додому. Я хочу закінчити справи. Я все закрию.

— О'кей, поїду подивлюся, яке чергове блюдо спалила Дженіс нам на вечерю. Не хочеш спробувати щастя і заглянути? Їй принесе задоволення тебе бачити.

— Дякую, але мене чекає Манна-мау.

Мати Чарлі, одряхлев, перебралася до нього на Ейзенхауер-авеню, і це теж ріднить їх з Гаррі, оскільки Гаррі живе разом з тещею.

— О'кей. Будь здоровий, Чарлі. Побачимося в понеділок на мийці.

— Будь здоров, чемпіон.

На вулиці ще варто золотий день — золотий, але давно знайомий, якщо врахувати, скільки за плечима у Гаррі прожито років. На його пам'яті літо стільки раз приходило і йшло, що його згасання і наступ злилися в серце Гаррі воєдино, хоча він до цих пір не може назвати рослини, які — кожне в свій черга — цвітуть протягом літа, або комах, які теж у визначеному порядку з'являються на світло, живуть і гинуть. Він знає, що в червні закінчуються заняття в школах і відкриваються дитячі майданчики і що якщо ти чоловік, то повинен знову і знову стригти траву, а якщо ти дитина, то можеш грати на вулиці, поки в теплих батьківських кухнях побрязкує посуд перед вечерею; потім ти раптом виявляєш, що з ще блакитного неба через твоє плече заглядає місяць, а на коліні у тебе таємниче з'явився сріблястий плювок молочаю.Щастя повернулося до тебе. У липні продаж машин досягає піку — це значить, що торговець начебто Гаррі, що пропускає через свій магазин по триста машин в рік, продає на двадцять п'ять машин більше; двадцять одна з них вже оплачена, а торгувати ще шість днів. В середньому вісім сотень чистого доходу помножити на двадцять п'ять дорівнює двадцяти косим мінус двадцять п'ять відсотків на платню і преміальні продавцям залишається п'ятнадцять косих мінус щось між вісьмома і десятьма на платню всім цим маленьким сучкам,які весь час змінюються в бухгалтерії була одна така кілька років тому на ім'я Сіссі полька вони навіть потягати в коридорі та ще орендна плата яку "Спрингер-моторс" платить сама собі старина Спрингер не довіряв банкам сам хотів своїм майном володіти але і йому згодом довелося виплачувати за заставною Бог ти мій відсотки тепер такі що прикінчать будь-якого новачка відкриває свою справу а Кредитний банк Бруер вже багато років дає гроші під двозначні відсотки і з двадцяти відсотків назад до тебе повертаються два-три ін цента в заповнення збитків ніхто не хоче називати це подачкою а Державне податкове управління називає це неоподатковуваними надходженнями і у скільки обійдеться електрику спожите діагностичним комп'ютером "Сан-2001" який хоче встановити Менні а електроінструменти тепер адже навіть гайкуна колесах не завернеш без пневматичного інструментур-р-р-ра яка спека слава Богу хоч на кілька місяців відпустить а ці чортові араби які зовсім загнали нас в кут а ще ці механіки не бажають надягати светр на комбінезон а з молодими механіками і зовсім сладу немає у них бачте німіють пальці від холоду а страхування здоров'я це вже суще вбивство платити доводиться все більше і більше а в лікарнях не дають людям померти хоча насправді це вже давно покійники їм добре а на чиї гроші містять безкоштовну медичну допомогу а реклама він часто думає багато від неї користі десь він про їв що пристрасть читати журнали приносить торговцям півтора відсотка валового доходу але якщо подивитися на автомобільну сторінку недільної газети там така плутанина а треба б просто як говорив старина Спрингер давати перелік цін і прізвище торговця якого бачать у "Ротарі" і міських ресторанах і взаміських клубах право треба б дозволити списувати на ділові витрати то що він там залишає адже платню в чотириста сімдесят п'ять доларів на тиждень яке він собі виплачує встановлено без урахування костюмів а їх доводиться міняти три або чотири рази на рік щоб мати пристойний вигляд і купує він їх вже не у Кролла не подобається йому цей їхній продавець який виміряв йому талію і сказав що він розтовстів Уебб Меркетт знає один магазинчик на Сосновій де продають речі зшиті як на замовлення а податки на нерухомість а скляна вивіска на ули е в яку хлопці раз у раз кидають камінням або банками треба б повернутися до дерева оштукатурені дереву але у "Тойоти" свої вимоги на чому ж це він зупинився та скажімо якщо вважати що щомісячні витрати складають близько дев'яти косих це означає чотири косих чистого прибутку якщо відняти з цього щетисячу на інфляцію дрібні витрати крадіжки і всякі непередбачені випадковості все ж залишається три косих значить півтори тисячі матусі Спрингер і півтори тисячі йому з Дженіс та ще дві тисячі платні а небіжчик батько бідолаха щоранку приходив у друкарню в чверть на восьму за сорок доларів в тиждень і в ту пору це вважалося непоганим заробітком.