Мій супер сусід - Аріна Вільде

Влад ... пробачте, Вова (і як тепер звикнути тому факту, що Влад більше не Влад?) паркується біля будинку, глушить мотор і повертається до мене:

– Приїхали. Може обміняємося номерочками?

- А може, хочеш чаю чи кави? - підхоплюю його гру і задираю догори поділ сукні, оголюючи ноги.

- Мабуть, я зайшов би на пиріг.

- Пирога немає, але солоденьке у мене завжди знайдеться. - Облизую губи, даючи тим самим зрозуміти, яке саме солоденьке чекає його в мене в квартирі, хапаюся за ручку і втікаю.

- Що ж, гаразд, згоден і просто водички попити, - хмикає, смикаючи ремінь безпеки, і виходить з машини, щоб скоріше наздогнати мене.

Залишилось зовсім трошки до кінці, тож якщо вам подобається історія не забувайте натиснути на сердечко поряд з книжкою)