Кращий друг мого чоловіка - Тая Смоленська

Мої думки пливуть, я безсоромно хникаю прямо йому в рот. Задихаюся, коли його руки повзуть по моєму тілу. Вдихаю його аромат, обвиваю руками його шию, подаюся назустріч і горю. Його губи спускаються до моєї шиї, пальці намацують ґудзик на джинсах.

Він відривається від мене на мить, ловить мій затуманений погляд. Я хочу поквапити його, сама притискаюся до нього губами, нічого перед собою не бачу, нічого не чую, а потім видихаю тихо-тихо йому в губи:

- Який прекрасний сон, - кажу я і в цей же момент відчуваю легкий біль, коли Макс прикушує мою нижню губу.

Цей біль різко вириває мене з напівсну в реальність.

Я завмираю.

Що я роблю?

Це не сон?

Як же соромно!

Різко відстороняюся від чоловіка, дивлюся на нього злякано.

Господи, що він про мене подумає?

- Пробач, я... Я спала, думала, це сон... я... пробач, - зовсім розгубившись, вимовляю, намагаючись навіщось виправдатися.

Макс не говорить ні слова, дихає важко, не відводить погляду від мого обличчя.  У нього зіниці розширені, він весь напружений. Потім просто киває, відштовхується руками від ліжка і майже безшумно залишає спальню. А я зариваюся з головою під ковдру. Як же ніяково!

Доторкаюся пальцями до своїх губ. Все ще відчуваю смак чоловіка. І тепло внизу живота нікуди не поділося. А ще раптом розумію, що він не відштовхнув мене, відповів. Та ще й так пристрасно! Немов голову втратив, хоча це я вважала те, що відбувається, сном!

Мені в голову приходить шалена думка: раптом я йому теж подобаюся, але він не наважується мені про це сказати? Раптом мені вдасться розтопити його серце, закохати в себе?  І тоді наша сім'я стане справжнісінькою!

Зводжу стегна разом.

Ідеї різні в голові миготять. Трохи страшно від того, що задумала. Але хто б знав, як сильно його хочу!

Помічаю, що смужка світла під дверима зникає. Максим найімовірніше ліг спати.

Роблю кілька глибоких вдихів, ноги опускаються на підлогу. Тихенько ступаю на носочках до  дверей і прослизаю в кухню.