Морок. Повірити у неможливе. - Лія Тан

Відірвавшись від його вуст, цілувала мужні риси обличчя, опускаючись до низу. Нестор теж ненаситно цілував її. Відчувала як проявляється його наполегливість. Руки уже забралися під сукню, хотіла забрати їх, та не вдалося.

— Несторе! — Ледь не по складах покликала. — Не сьогодні.

Він не сказав нічого, лише палко впився в підпухлі вуста, продовжував пестити пружні сідниці, потягнувши низ сукні ледь не на талію. Вмить притиснув струнке тіло до стіни, між її ніг просунувши свою ногу, що впиралася, у її орган кохання. Злата хотіла звільнитися та все даремно. Обірвала поцілунок, переривчасто дихаючи, просила.

— Несторе, припини.

— Злато, прошу не варто... — Теж зірвано просив він.

— Милий мій, варто. Якби місяць тому мене не закрив собою цей чоловік, ти знаєш, якою б я була... — Нервово облизнула губи. — Ти б відмовився від мене?

— Нізащо. — Впевнено хрипким тоном заявив чоловік.

— Дозволь мені кохати тебе таким як ти є. — Зірвано благала. — Я щаслива, що ти живий і поруч, все інше немає значення. Я кохаю тебе, розумієш?

Нестор важко зітхнув, притиснувши дівчину до стіни.

— Розумію! — Сухо кинув, зірвано зізнавшись. — Але я не хочу, аби ти це бачила, це жахливо, та потворно.

Злата важко дихала, розуміла чоловіка, але його комплекси її не влаштовували, хотіла аби поруч з нею, він почувався вільно та розкуто.

— Я кохаю тебе таким, Несторе. Дозволь мені, будь ласка!

Руки протислися на торс чоловіка. Обережно розстібала ремінь на штанах. Ніжно губами торкнулася його вуст, в цей час руки розстібнули замок блискавку, обережно посунула штани, і вони впали до низу. Відчувала Нестор досі напружений. Руки дівчини ковзнули на сідниці, вона ніжно пестила стискаючи їх, а далі стягнула, боксерки з чоловіка, відчувала рубці на тілі, та бажала пестити це сильне тіло, не зважаючи ні на, що.

— Злато! — Обірвав поцілунок Нестор. — Не...

Приклала палець до його вуст, збуджено прошепотівши.

— Сьогодні ти належатимеш мені. — Впершись в його груди, відштовхнула від себе, наказавши. — Лягай на ліжко.

Нестор шумно видихнув, та виконав її прохання. Злата осідлала його взявши олійку, ніжно наносила її на сильне тіло, вкрите численними рубцями. Дракон на спині повністю понівечений. Колись боялася його, а тепер воліла аби він був цілий та неушкоджений. Старалася пестити чоловіка надто обережно, зняла колечка, аби ненароком не зачепити за рубець. Зі спини плавно перейшла на сідниці, змусивши його, розвести ноги, і коли він виконав її прохання, ніжно масажувала промежину. Далі аби втримати та підсилити інтригу, масажувала ноги які повністю були в рубцях.

Потім попросила перевернутися на спину. Пестила руки. Груди, живіт, що досі тримав форму кубиків. Знову обережно пройшлася по ногах. Масажуючи кожен пальчик. Чула як Нестор тихо застогнав. Знову повільно підіймалася вище, доки руки не лягли на збуджену плоть.

Розмістившись між ніг чоловіка, ніжно губами захопила головку його органа. Нестор голосно застогнав. Подаючись всім тілом вперед. Злата захоплювала плоть наскільки це було можливим, масажувала мошонку, старалася принести йому максимум задоволення.

Нестор не витримав, піднявшись потягнув Злату на себе, й зірвано прохрипів.

— Ти шалена, моя дівчинко. — Впився в її вуста палким поцілунком.

Злата відчувала, як збуджена плоть давить її, обірвала поцілунок, сівши на чоловікові. Злегка піднялася й обхопивши плоть рукою, направила її у гаряче лоно. Повільно опускаючись на надто збуджений орган. Нові неймовірні відчуття, охопили її. Мати чоловіка у своїй владі, це феєричні відчуття. Опустившись повністю, тихо застогнала, повільно почала рухатися. Нестор шаленів під нею. Обхопивши її талію прогинався їй на зустріч, дещо змінюючи ритм. Раптом змусив її лягти на ньому, та перевернувся з нею, притиснувши собою до ліжка.

— Тепер діятимуть мої правила, моя ненаситна кохана. — Збуджено хрипів на вухо. — Ти неперевершена, але мені більше подобається, коли ти належиш мені.

Від цих слів вже не тямила нічого, покірно віддавшись у його владу.