Мед для Ворона - Селена Рейні
Наступні два тижні Денис провів на роботі. За цей час він не бачився з Софією, але кілька разів телефонував їй. Дівчина запевняла, що з нею все гаразд. Її не нудило, не тягнуло на солоні огірки, не паморочилося в голові. Абсолютно ніяких змін!
І саме це насторожило Ворона. Аліса, під час обох вагітностей, дізнавалася про свій цікавий стан не з тестів, а завдяки симптомам. Мало того, що в неї щохвилинно змінювався настрій, так вона ще й сунула до рота всяку гидоту, – то намащувала оселедець кетчупом, то робила бутерброди з буряком та кабачковою ікрою.
Денис звичайно розумів, що кожна вагітність унікальна.
Але що б жодної ознаки? Жоднісінької?
Вкотре він переконувався у тому, що перший, надто ранній тест на вагітність, збрехав.
Другого травня, в день, коли у Софії повинна була б початися менструація, він не знаходив собі місця. Писати їй щогодини й питати про те, чи не почалися місячні, – було, щонайменше, безглуздо, а щонайбільше неадекватно.
Третього числа він, разом з працівниками розставляючи меблі у бенкетному залі нового ресторану, роздумував над тим, чи не надто ненормально з його сторони було просто приїхати до дівчини й перевірити, чи почалися у неї місячні.
О, він би залюбки це перевірив. Одним дуже приємним способом.
– Чорт, – вилаявся, коли зрозумів, куди ведуть його думки.
– Так, колір на екрані був іншим. Але цей теж непоганий, – неправильно зрозумів його слова дизайнер, поправляючи темно-шоколадні диванчики.
Денис лише кивнув.
Того ж вечора він написав Софії, що приїде до неї зранку і вони ще раз проведуть тест на вагітність. Дівчина не перечила йому, хоча і зазначила, що він даремно турбується, бо, мовляв, вона відчуває, що при надії.
В аптеці він купив три різні тести, хоча аптекарка й запевнила, що вагітність визначить і один тест.
До будинку Софії чоловік під’їхав о сьомій ранку. Дівчина зустріла його не у тоненькому халатику чи шовковій сорочці, які він бажав на ній побачити, а у звичайному домашньому одязі: широка кофта та джинси.
З сумом Ворон зрозумів, що ймовірніше всього, він знову побачить її у чомусь тонкому і спокусливому лише якщо вони наважаться на другу дитину.
– Доброго ранку! Снідати будеш? – запитала з порога.
– Привіт! Ні, дякую. Але я випив би кави, – і протягнув їй пакет з аптеки.
Вони разом пішли на кухню. Кавоварка саме загуділа, тож дівчина відразу дістала чашку і вже за хвилину перед Денисом стояла кава.
– Я у ванну, – проказала, прихопила з собою пакет і вийшла.
Чоловік зробив ковток напою і підвівся. Походив кухнею. Якщо тест покаже негативний результат, він, не чекаючи сприятливих днів, не думаючи про рекомендовану позу та попри те, що зараз ранок, вкладе її просто на цьому кухонному столику. А потім у спальні. А тоді затягне її у ванну.
А якщо вона все-таки вагітна, то…
– Я все-таки вагітна! – радісно проказала за його спиною. Ворон обернувся, – всі позитивні, – дівчина тримала у руках три тести, ніби козирні карти.
– Нам це вдалося, – усміхнувся він. – Я дуже щасливий!
І на підтвердження своїх слів, він підійшов і обійняв її, сховавши обличчя у вигині її плеча, щоб вона не вловила інших його емоцій.
Він не міг зрозуміти, якого чорта з ним відбувається. Серце шалено калатало. Руки тремтіли. Дихати стало складно. Але це не було схоже на симптоми щастя. Однак, просто зараз розбирати емоційний шквал, у який його затягнуло, він не ризикнув.
– Ти ж знаєш, що можеш дзвонити мені у будь-який час дня чи ночі? – запитав, відхилившись. – Щоб тобі не захотілося, чорносливу чи французького багета, я привезу.
– Я знаю.
– Якщо потрібно буде щось зробити, кудись завезти…
– Наш малюк зараз розміром у міліметр. Я поки справлятимуся сама, – засміялася.
– А…
– А коли запишуся до лікаря, то повідомлю тобі.
– Тоді, я піду.
– Іди, – легко промовила.
– Я телефонуватиму.
– Добре. Гарного дня, – проказала, виводячи його у веранду.
– Гарного дня, – відповів навзаєм.
Денис вийшов з її теплого будинку у ранкову прохолоду. Зіщулено дійшов до машини. Сів і завів двигун.
Все було так, як він і бажав. Він знайшов жінку, яка без проблем завагітніла і буде чудовою матір’ю їхнім дітям. Тоді чому ж у нього таке відчуття, що він щось втрачає, а не отримує?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно