- Не посміє. На цій території заборонено виясняти стосунки. Тому видихни, та посміхайся тому козлові що тебе зрадив. Краще хай він думає, що зрадила ти.

- Знаєш, мені не дуже подобається, що ви про мене все знаєте. - Нарешті відриваю погляд від колишнього. - А може ще по одній ? - Ставлю келих на барну стійку, бармен відразу ловить мій жест та наповнює його до половини.

- Я пас, мені потрібно бути у тверезому вигляді.

- Але ж тут всі дотримуються нейтралітету. Чому б і не випити ? - Випиваю все залпом, закушую лимоном. Мені відразу стає так тепло.

- Бо за межами цих стін, може статися все що завгодно.

- То ти заспокоюєш мене, то лякаєш, визначся вже. Чи ми розважаємось, чи стоїмо надуті. - Усміхаючись, показую бармену пустий келих.

- Ми сюди не за для розваги приїхали. І якщо ти хочеш знати мою думку, я був проти того, щоб ти їхала.

- Це ще чому ? - Мій келих знову на половину повний.

- Бо це все призведе до поганих наслідків.

- І яких це наслідків ? - Роблю великий ковток з келиха, а голова вже починає крутитися.

- Цим всім цирком, ти потрапляєш під удар. Ба більше, Звір показав свою слабкість. - Я ледь не засміялась на все горло.

- Ти це про мене ? Хочеш сказати, я його слабкість ?

- Тут й дурню ясно, що він кохає тебе. - Дурню ясно, а от мені ні.

- Тільки от він цього не говорив.

- Він не любить це слово.

- Як це, не любить це слово ?

- З цим дещо пов'язано, але не мені це розповідати, й здається, з тебе вже досить. - Газ забирає мій келих, на що я розчаровану дую губи.

Заграла повільна мелодія, я розслаблена від випитого алкоголю, легко качаю головою їй в такт. Газ мовчки сидить біля мене втупившись в телефон.

- Потанцюєш зі мною ? - Лунає гучний, хриплий бас над вухом. Різко розплющую очі й бачу того самого Шархана.

- Ні... дякую. - Перелякано вичавлюю, Газ різко зривається з місця та стає поряд.

- Не бійся, я не покусаю тебе. Це буде лише танець. - Він посміхається, від чого мороз біжить шкіркою.

- Шакале, тобі ясно сказали. Ні. - Гарчить Газ, ледь стримуючись.

- Тихо, шавко, тебе не запитували. - Я бачу як Газ рипається. Але вчасно встаю, закривши Шакала собою.

- Тільки руки тримайте при собі. - Видаю я. Не вистачало, щоб Газ налетів на нього, та й не факт що йому це вдасться, охорона Шархана стоїть на по готові. Й чомусь мені здається що вони плювати хотіли на нейтралітет.

- Обіцяю. - Чоловік протягує мені руку, ми виходимо на центр танцмайданчика, а Газ лише несхвально махає головою.

- Ти дуже гарна дівчина, ще й смілива, але дурна, якщо в'язалась у це все. - Починає розмову Шархан.

- Я не розумію, чого ви добиваєтесь ? - Ігнорую сказане ним, запитую.

- Я просто констатую факт. Якщо ти тут, значіть знаєш що до чого. Отже...

- Знаю, й про вас теж багато чого знаю. - Не знаю звідки взялася моя хоробрість.

- Та невже ? Сподіваюсь це "багато" щось хороше.

- Нічого хорошого. Мені вас представили як бабая.

- Бабай, а ти ще й дотепна. - регоче Шакал.

- Ви хочете спровокувати Звіра ? Для цього ж запросили мене на танець?

- Спровокувати ? Ніякому випадку. Хотів познайомитися з тобою.

- Забери від неї свої лапи. - Раптово для нас двох з'являється Звір.

- Лицар тут, як тут. - Шакал підморгує мені, й відразу відпускає. А Звір відразу ж охоплює мою талію, притягує до себе, й так міцно стискає, аж до хрусту кісток. - В тебе дуже гарний смак на жінок братику.

Що ? "Братику" ?

Сподобався роздiл?

Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно

$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Викрадений рай - Фредеріка Фома (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

За межами кохання - Тетяна Калинова Покоївка для бізнесмена - Ясміна Лав Мій найкращий ворог - Ірен Карк Аромат чоловіка - Валерія Дражинська Виходь за мене, милий - Міа Натан