Вибухова парочка - Аріна Вільде

- Кирило?  - З жахом вигукую я, скочуючись з ліжка на підлогу.  Мої піжамні штани разом з трусиками були приспущені, а по внутрішній стороні стегон стікала волога.  - Це..це ... це згвалтування!  - врещу, поправляючи одяг і пропалюючи Царьова поглядом.  - Я тебе вб'ю, ясно ?!  - і не втрачаючи ні хвилини, я накидуюся на нього з кулаками.

Кирило голосно сміється і відбивається від мене.  Йому весело, а от мені анітрохи.

- Боже, Левандовська, заспокойся, це я повинен обурюватися, бо фактично ти згвалтувала мою руку, - хрюкає він, захищаючись подушкою.

 Від такої заяви на мить я навіть завмерла.

- Ти самим нахабним чином використовувала мої пальці для задоволення своїх сексуальних потреб!  - заявляє він.  - Так не чесно, я теж хочу щоб мені хтось допоміг спустити пар.

- Та я ...  я ... тепер точно прикончу тебе, - кидаюся на нього з новими силами, але кожен раз Кіру вдається перехопити мене, стиснути в міцних обіймах, а то і шльопнути мене по дупі, що дуже дратувало і заводило одночасно.

Наше протистояння закінчується тим, що я випадково зачіпаю постраждалу ногу Царьова і він кричить від болю на всю квартиру.  Характерні удари по батареї свідчать про те, що почула його не тільки я.

- Чорт, прости, але ти сам винен, - завмираю я, спостерігаючи за його муками.

- Ох, дай мені знеболююче.  Прокляття, як же болить-то!  Ти це спеціально, так?

Я не відповідаю, кидаю йому упаковку з таблетками і вибігаю з кімнати, поки моє бажання зламати йому ще щось не втілилося в реальність.

Весь день я ігнорую Кирила.  Він лежить на моєму ліжку немов цар, в оточенні моїх кішок і в одязі мого колишнього, клацає пультом, гортаючи телеканали і як за розкладом п'ять разів за день на всю горлянку кричить що голодний.  Загалом, типова поведінка сімдесятирічного противного дідугана.

- Тільки не треба ніяких напівфабрикатів!  Не можу уявити як ти можеш їсти цю гидоту, замов доставку з ресторану, - командує він.

- Слухай, може, ти звалиш вже з моєї квартири?  - я відбираю у нього з рук пульт і відключаю телевізор.  Потім скидаю з його грудей кішку-зрадницю, яка встигла пригрітися на ньому і не зводжу з чоловіки дратівливого погляду.

- Я хворий і немічний.  Тобі доведеться подбати про мене, тим більше що постраждав я з твоєї вини.

- Я молю бога про те, щоб твоя дупа скоріше звалила з мого будинку, - кидаю зло на ходу.

- Ти втрачаєш розум від моєї дупи, так що не бреши!  - кричить мені у слід і я з усієї сили ляскаю дверима.

Ніч ми пережили спокійно.  Я в вітальні на дивані.  Кирило на моєму королівському ліжку.  З кішками.  З моїми кішками!

Півночі я крутилася з боку в бік, ніяк не могла заснути і все прислухалася до тиші в квартирі.  Я пустила чужака в будинок.  Ворога.  Потрібно було зателефонувати однієї з його перекачаних силіконом дівиць, ось вони б з радістю прихистили його у себе вдома і обслужили по повній програмі.

Я згадала сьогоднішній ранок і почервоніла. Господи, невже я і справді стогнала уві сні і скінчила від його ласк?  Мені терміново потрібно знайти сильного мужика, який змусив би мене забути це непорозуміння.  І минуле.  І позаминуле теж.  Це вже стає закономірністю - як тільки з Царьовим залишаємося наодинці мені зриває дах.                

В голову приходить лише персона Марченко в якості рятувального круга.  Від його вигляду тіло кидає в тремтіння і в голову відразу ж лізуть брудні і розпусні думки.  На вівторок у нас призначена зустріч і, мабуть, я не проти скористатися можливістю зачарувати його.

З цими думками я засинаю і, здається, через мить вже дзвенить будильник.  Я швидко збираюся на роботу, перед виходом перевіряю Царьова - той блаженно усміхається уві сні - викликаю таксі і з важкими думками покидаю свій будинок.  Залишити Кирила одного в своїй квартирі - найжахливіша ідея з усіх.  Тільки думка про те, що у нього зламана нога і він весь день пролежить в ліжку заспокоювала мене.                    

Речі Царьова виявилися у Надійки.  Рюкзак, телефон, ключі, навіть труси - все було на місці.

Я викликала кур'єра і відправила все чоловікові, приклавши до посилки записку: «Це допоможе звільнити мою квартиру від непроханих гостей».  Тому, повертаючись додому, я абсолютно не очікувала застати в своїй кухні напівголого мужика з гіпсом і на милицях, який стоїть біля плити і обсмажує стейк.  Апетитний запах розноситься по всій квартири, а я чомусь втрачаю весь запал і спостерігаю за тим, як в моїй кухні господарює Кир.