Снігуронька на замовлення - Альма Лібрем

Я, засоромившись, обсмикнула своє пальто, відчуваючи себе не в своїй тарілці. Всередині в нарядному костюмі було жарко, але це все дрібниці в порівнянні з тим, скільки страху довелось перетерпіти при зустрічі з цими дурними охоронцями. Хоча все одно жалко… Та й хто його зна, чи не зробимо ми щось таке, що Бурий буде ставити свої умови, а не Данило? Який там вони договір зібрались підписувати?

- Та ось, трапилась незручність, - м'яко пояснив дружині Барчинський. – Мої де… хлопці замість Діда Мороза і Снігурки піймали на дорозі мого ділового партнера. Ну ти ж розумієш, що вони не виступатимуть?

- А діти? Ти ж обіцяв! – розгнівано зашипіла Валентина.

- Валюша! – Барчинський нахилився ближче до неї. – Які до біса діти? Тут питання міліонних контрактів! Ні мені, ні йому, - він кивнув на Данила, - невигідно їх зривати. Ти хочеш, щоб я перед нашими спиногризами ділового партнера клоуном виставляв?!

Судячи з усього, зараз ми ще будемо свідками сімейного скандалу. Якщо тільки…

- Взагалі-то, - влізла я, відчувши себе досить мстивою дівчиною, - можемо й виступити, порадувати дітей, правда, Даня? – я глянула на Котовського. – Раз вже приїхали. В мене і досвід є. Так же ж?

- Ой! – охнула Валентина, відштовхуючи чоловіка геть. – То буде так чудово! Діти в кімнаті! Проходьте, гості любі!

Данило з таким виглядом причепив до обличчя штучну бороду, що я ледь стримала сміх.

- Ну і нащо? – прошипів він в ту пить, коли ми на секунду лишились наодинці.

- А не треба було брехати про пару днів, - мстиво прошипіла я і вже гучніше додала. – Пішли, дідусю! І де твій мішок з подарунками?