Високий Замок - Станіслав Лем
Свідченням міжнародного визнання творчости Станіслава Лема стало почесне членство в Академії письменників-фантастів Америки. Та небавом після кількох його критичних висловлювань про рівень американської літератури письменника позбавляють членства в цій поважній організації(!).
1982 року, після оголошення воєнного стану, Лем покидає Польщу. Він їде до Берліна як стипендіат Wissenschaftskolleg, а ще за рік переселяється до Відня. Перебуваючи за кордоном, пише дві свої останні белетристичні книжки: «Мир на Землі» й «Фіаско». Наприкінці 1988 року повертається на батьківщину.
У 90-х роках Лем вдається до футурологічних прогнозів. Він співпрацює з «Tygodnikiem Powszechnym» (низка фейлетонів «Світ за Лемом»). Вибрані фейлетони виходять окремими книжками: «Любі часи» та «Дірки в цілому». Паралельно дописує до часопису «Odra» (цикл статей «Фігуральні роздуми»), а також до польської редакції «PC Magazine» (статті з цього часопису вийшли двома книжками: «Таємниця китайської кімнати» й «Мегабітова бомба»). Остання книжка Лема називається «Змиг ока».
Станіслав Лем є членом польського Пен-клубу, лавреатом багатьох вітчизняних і закордонних нагород (зокрема державної нагороди І ступеня в галузі культури й мистецтва, австрійської державної відзнаки за досягнення в галузі європейської культури ім. Франца Кафки), є кавалером Ордена Білого Орла, доктором гоноріс кауза Вроцлавської Політехніки, Опольського, Львівського та Яґайлонського університетів. З 1972 року Лем бере участь у роботі Польської Комісії Академії Наук «Polska 2000»; з 1994 року — член Польської Академії Мистецтв.
БІБЛІОГРАФІЯ:
Проза, драми:
• Człowiek z Marsa, Warszawa: Nowa, 1994.
• Astronauci. Warszawa: Czytelnik, 1951.
• Jacht “Paradise”. Sztuka w czterech aktach (współautor: Roman Husarski). Warszawa: Czytelnik, 1951.
• Sezam i inne opowiadania. Warszawa: Iskry, 1954.
• Czas nieutracony. Kraków: WL, 1955; cz. I: Szpital Przemienienia wydawana osobno od edycji: Warszawa: Czytelnik, 1975.
• Obłok Magellana. Warszawa: Iskry, 1955.
• Dzienniki gwiazdowe. Warszawa: Iskry, 1954.
• Eden. Warszawa: Iskry, 1959.
• Śledztwo. Warszawa: MON, 1959.
• Inwazja z Aldebarana. Kraków: WL, 1959.
• Powrót z gwiazd. Warszawa: Czytelnik, 1961.
• Solaris. Warszawa: MON, 1961.
• Pamiętnik znaleziony w wannie. Kraków: WL, 1961.
• Księga robotów. Warszawa: Iskry, 1961.
• Noc księżycowa. Kraków: WL, 1963.
• Niezwyciężony i inne opowiadania. Warszawa: MON, 1964.
• Bajki robotów. Kraków: WL, 1964.
• Polowanie. Kraków: WL, 1965.
• Cyberiada. Kraków: WL, 1965.
• Głos Pana. Warszawa: Czytelnik, 1968.
• Opowieści o pilocie Pirxie. Kraków: WL, 1968.
• Doskonała próżnia. Warszawa: Czytelnik, 1971.
• Bezsenność. Kraków: WL, 1971.
• Wielkość urojona. Warszawa: Czytelnik, 1973.
• Głos Pana; Kongres futurologiczny. Kraków: WL, 1973.
• Katar. Kraków: WL, 1976.
• Maska. Kraków: WL, 1976.
• Suplement. Kraków: WL, 1976.
• Powtórka. Warszawa: Iskry, 1979.
• Golem XIV. Kraków: WL, 1981.
• Wizja lokalna. Kraków: WL, 1982.
• Prowokacja. Kraków: WL, 1984.
• Biblioteka XXI wieku. Kraków: WL, 1986.
• Fiasko. Kraków: WL, 1987.
• Pożytek ze smoka i inne opowiadania. Chotomów: Verba, 1993.
• Zagadka. Warszawa: Interart, 1996.
Есеїстика:
• Dialogi. Kraków: WL, 1957.
• Wejście na orbitę. Kraków: WL, 1962.
• Summa technologiae. Kraków: WL, 1964.
• Filozofia przypadku. Kraków: WL, 1968.
• Fantastyka i foturologia. Kraków: WL, 1970.
• Rozprawy i szkice. Kraków: WL, 1975.
• Lube czasy. Kraków: Znak, 1995.
• Sex Wars. Warszawa: Nowa, 1996.
• Tajemnica chińskiego pokoju. Kraków: Universitas, 1996.
• Dziury w całym. Kraków: Znak, 1997.
• Bomba megabitowa. Kraków: WL, 1999.
• Okamgnienie. Kraków: WL 2000.
Автобіографічні твори:
• Wysoki Zamek. Warszawa: Wyd. MON, 1966.
• Stanisław Bereś, Rozmowy ze Stanisławem Lemem. Kraków: WL, 1987.
• Rozmowy ze Stanisławem Lemem. Kraków: WL, 1999.
Українські переклади творів Станіслава Лема:
• Повернення з зірок // Львів: Каменяр, 1965 (переклад І. Брецака)
• Кіберіада// Київ: Дніпро, 1968 (переклад В. Авксентьєвої)
• Катар // Львів: Каменяр, 1982 (переклад І. Сварника)
• Едем // Київ: Молодь, 1987 (переклад Д. Андрухової)
• Солярис // Київ: Молодь, 1987 ( переклад Д. Андрухової)
• Кіберіада // Київ: Дніпро, 1990 (збірник)
• Апокрифи // Львів: Літопис, 2002 (переклад А. Поритка)
• Голем XIV Львів, Літопис, 2002 (переклад А. Поритка)
• Високий Замок // Львів: Піраміда, 2002 (переклад Л. Андрієвської)
За інформацію сайтів: www.polska2000.pl і www.lem.pl
Зноски
1
hoc erat in votis (лат.) - це було предметом моїх прагнень
2
Браєрівська – нині – вул. Богдана Лепкого
3
...на другому поверсі – фактично на третьому – перший поверх у довоєнному Львові називали бельетаж
4
Єзуїтський садок – нині – парк. ім. І. Франка
5
Алея Міцкевича – нині – вул. Листопадового чину
6
Маршалковська – нині – вул. Університетська
7
Східні Торги – вересневий міжнародний ярмарок, який відбувався 1919-1938 років на території Стрийського парку
8
прецлі (львівськ.) – кренделі
9
площа Смольки – нині – площа Григоровича
10
Яґайлонська – нині вул. Гнатюка
11
кіно «Марисенька» - зараз у приміщенні колишнього кінотеатру міститься духовний театр «Воскресіння»
12
Подлевського – нині – вул. Гребінки
13
«Handbuch» (нім.) отоларинголога – настільна книга отоларинголога
14
fin-de-siécle – (франц.) – кінець століття
15
SUMM IS AUSPICIS IMPERATORIS AC REGIS FRANCISCI IOSEPH V... (лат.) – Найвищою Милістю Імператора Франца Йосифа
16
Lustmorsder (нім.) – маніяк
17
II Державна гімназія ім. Кароля Шайнохи – нині – Львівська середня школа №8
18
Inhocsigno (лат.) – під цим прапором...
19
цукерня Залевського – нині у приміщенні колишньої цукерні розташований магазин-каварня «Світоч»
20
Академічна - нині - пр. Шевченка
21
Рацлавицька панорама увічнює битву під Рацпавицями 4 квітня 1784 року, в якій повстанська армія Костюшка вщент розбила російську армію генерала Тормасова. До 1946 року знаходилася на території Стрийського парку. Нині перебуває у Вроцлаві (Польща)
22
пасаж Миколяша – виходив на Марійську площу (нині - площа Міцкевича). Був частково зруйнований під час бомбардування Львова у вересні 1939 року. У частині колишнього пасажу знаходиться магазин «Роксолана»
23
Легіонів – лівий бік теперішнього пр. Свободи
24
«Більше газу, оце мій звичай, більше газу, поки юність в жилах грає...» (пол.)
25
дорожкар (льв.)
