Темний ліс - Лю Цисінь

— Пане Голово, ви ніколи не бачили сну, подібного до яви?

— Про щось конкретне?

— Наприклад, вам не снилося, що ви живете в певному ідеальному місці?

Гаранін змусив себе криво усміхнутися й похитав головою:

— Я тільки вчора прилетів із Лондона й цілу дорогу працював. Поспав усього дві години й знову до роботи. Коли закінчаться заплановані на сьогодні зустрічі в РОЗ, знову сяду в літак і нічним рейсом полечу до Токіо… І так увесь час. Удома я буваю від сили три місяці на рік, то який сенс мені просто мріяти про ідеальне місце?

— А я маю багато ідей, снів і марень щодо таких місць і обрав найкраще, — вів далі Ло Цзі, малюючи на аркуші. — Малюнок олівцем, але в уяві зможете додати кольорів: дивіться, тут кілька засніжених піків, дуже крутих, зі стрімкими скелями й урвищами, вони гордо випросталися, немов мечі богів чи бивні самої Землі, й вилискують чистим сріблом на тлі блакитного неба. Аж подих перехоп лює, чи не так?

— Так, — Гаранін дуже серйозно розглядав малюнок. — Місце має бути дуже холодним.

— Помиляєтеся! Долина лежить значно нижче рівня вічної мерзлоти, клімат там радше субтропічний, це важливо! Біля самого підніжжя — широке гірське озеро з неймовірно чистою, кришталевою водою барви небесної блакиті, навіть насиченішої, ніж в очах вашої дружини…

— У моєї дружини чорні очі.

— Гаразд, нехай вода в озері буде такого глибокого синього кольору, що здаватиметься чорною, так навіть ліпше. По берегах озера шумить густий ліс, далі розстеляються широкі луки… І пам'ятайте: там одночасно має бути й те, й інше, а не лише щось одне! Отже, підсумовуємо: гори, озеро, ліси й луки. І все це в первісному вигляді, щоб ані сліду людини довкола, щоб можна було уявити, ніби людей ніколи й не існувало на цій планеті. Ось тут, на галявині біля озера, слід збудувати дім. Він не має бути величезним, але устаткувати його необхідно найсучаснішим побутовим приладдям. Стиль — класичний чи модерновий — залишаю на ваш розсуд, проте в будь-якому разі він повинен гармоніювати з навколишніми краєвидами. Також слід передбачити деякі блага цивілізації: басейн, фонтани тощо, аби власник міг вести безтурботне, комфортне життя аристократа.

— Хто буде власником?

— Я.

— І що ви там робитимете?

— Віка доживатиму.

Ло Цзі чекав на неприязний коментар, але Гаранін лише сухо кивнув і мовив:

— Після розгляду й затвердження плану відповідною комісією ми негайно почнемо будівництво.

— І що, ні ви, ні ваша комісія навіть не запитаєте про мотиви цієї забаганки?

Гаранін знизав плечима:

— Комісія може вимагати звіт від Оберненого лише у двох випадках: перевищення розумної межі витрат на задоволення окремого прохання чи гіпотетична можливість заподіяння шкоди людському життю. Запитання з приводу будь-яких інших підстав порушують дух і початковий задум проекту «Обернені до стіни». Щиро кажучи, Тейлор, Рей Діас і Гайнс розчарували мене. Слухаючи їхні стратегічні міркування впродовж усього двох днів, будь-хто зможе впевнено заявити, що вони змусили нас замислитися. Ваша поведінка збиває з пантелику, але саме це і має робити Обернений.

— Ви гадаєте, місце описане мною, реально існує?

Гаранін посміхнувся, підморгнув і зробив жест, який, певне означав «о'кей»:

— Земля велика, на ній має бути місце, схоже на описане вами. Мені навіть здається, що я бачив дещо подібне на власні очі.

— Ось і чудово. І пам'ятайте, що від мого аристократичного спокійного життя залежить успіх проекту.

Гаранін кивнув на знак розуміння.

— І ще одне: коли ви знайдете придатне місце, не кажіть мені, де саме воно знаходиться.

Ні, зовсім не має значення, де це буде! Щойно я дізнаюся його точні координати, весь світ стиснеться в мапу. Якщо я нічого не знатиму, моїми володіннями буде цілий величезний світ.

Гаранін знову кивнув, цього разу з дуже задоволеним виглядом:

— Докторе Ло, ви ще раз продемонстрували риси, якими, на мою думку, мають володіти Обернені: ваш проект потребує найменшого фінансування порівняно з іншими. Принаймні поки що.

— Якщо це настільки проблематично, то я буду ощадливим у витратах.

— Тоді ви станете улюбленцем і в моїх наступників. Фінанси завжди були складним питанням, а нині — що й казати… Пізніше спеціальний департамент може зажадати додаткових пояснень стосовно вашого запиту. Я думаю, вони здебільшого стосуватимуться облаштування будинку.

— Точно, щодо будинку. Я ледь не забув невеличку, але дуже принципову деталь.

— Лише скажіть.

Ло Цзі повторив гаранінську посмішку й підморгнув так само, як він.

— У будинку має бути комин.

* * *

Після поховання батька Чжан Бейхай і У Юе ще раз навідалися до сухого доку, де були остаточно згорнені роботи з будівництва найновішого авіаносця «Тан». Іскри від електрозварювання більше не розквітали на металевому корпусі гіганта, й під полуденним сонцем він здавався майном небіжчика, навіюючи думки про невблаганність часу.

— Він уже мертвий, — уголос подумав Чжан Бейхай.

— Твій батько був одним із найрозумніших і найавторитетніших адміралів флоту. Якби він досі був з нами, все мало б не такий гнітючий вигляд, — відповів У Юе.

— Твоя зневіра базується на суто раціональному типі мислення, принаймні ти можеш логічно обґрунтувати собі самому власні умовиводи. Я не думаю, що хтось зможе насправді знайти для тебе слова, що вселяють надію. У Юе, я тут не для того, щоб вибачатися, — знаю, що ти не гніваєшся за мою доповідь.

— Бейхаю, насправді я хотів тобі подякувати: ти звільнив мене з клітки.

— Повернення у флот для тебе — найкращий варіант. Там ти будеш на своєму місці.

— Я подав рапорт на звільнення з флоту, — У Юе повільно похитав головою. — Що мені там робити? Поточні плани замовлень на будівництво есмінців і фрегатів скасовані. Вакантних посад на кораблях, які досі в строю, знайти неможливо. Сидіти на березі, в штабі? Боже збав. До того ж я поганий солдат. Солдат, який прагне брати участь лише в переможних війнах, не придатний для військової служби.

— Ми не знаємо, що на нас чекає, — перемога чи поразка.

— Однак ти віриш у нашу перемогу, Бейхаю. Насправді я до ревнощів заздрю тобі: ти маєш стрижень. На сьогодні такі віра й переконаність — ледь не диво. Це найвище щастя для військового, й ти справжній гідний