Людолови. Том 2 - Зінаїда Павлівна Тулуб

статутами цехів, кожен підмайстер, щоб мати право потрапити до цеху, мусив податися в мандри після закінчення навчання на три, а інколи на п'ять років, щоб по різних містах вивчати місцеві прийоми і таємниці ремесла. Цех того міста, де він деякий час жив і працював, давав йому про це довідку на папері. Без таких довідок нікого до цеху не приймали, так було і з кобзарями в їх кобзарському цеху.

302

Христова палата — покій, де молилися всією родиною разом з челяддю і де приймали гостей.

303

Попеня — московський цар Михайло Федорович Романов. Так називали його в Польщі тому, що батька його, боярина Федора Микитовича Романова, силоміць постригли в ченці під ім'ям Філарета, Філарет був довго в полоні (у Варшаві), а потім, повернувшись до Москви, став московським патріархом.

304

Лундиш — шведське сукно з міста Лунд.

305

Подаю справжню грамоту царя до гетьмана Сагайдачного, трохи скоротивши й спростивши її з мовного боку.

306

Улус — так звали все Кримське ханство як частину Туреччини.

307

Селіміє — мечеть, збудована в ХVІ сторіччі за султана Селімa І.

308

Кадіаскер — військовий суддя.

309

Реїс-ефенді — завідувачі окремими галузями державного апарату, що згодом перетворилися на міністрів.

310

Джумажиль-ахир — назва одного з місяців за магометанським календарем.

311

Сераскер — головний командувач у поході.

312

Едрене — Адріанополь.

313

Туман — десять тисяч воїнів.

314

Феллахи — єгиптяни.

315

Посполите рушення — загальнонародне озброєння, коли всі шляхтичі без винятку, крім старих і калік, мусили братися за зброю і озброювати своїм коштом селянство. Одночасно і міщани мусили підсилювати своє місто і теж виставляти міські загони.

316

Ландскнехти і кондотьєри — наймане військо.

317

Королівський підскарбій — урядовець високого рангу, який керував фінансами і державною скарбницею Речі Посполитої.

318

Кожен барон має свої примхи (франц. прислів'я).

319

Гракхи — два брати, Кай та Тіберій, герої старого Риму.

320

О батьківщино! (лат.).

321

За і проти (лат.).

322

Пекарський — польський шляхтич, не задоволений політикою Сигізмупда ІІІ, якраз перед описуваними подіями зробив невдалий замах на коpоля. Пекарського стратили найжорстокішою стратою, яка тривала 30 днів.

323

Мажордом — домоправитель.

324

Канонік — католицький піп.

325

Хіротонія (грецьк.) — висвячення в архієреї.

326

Канонічний суд — суд за церковними законами — за відступ від віри або за викривлення її.

327

Апостат — віровідступник. Анафема — прокляття і відлучення від церкви.

328

Прерогатива — виключне право на щось.

329

Хрія — підручник із зразками казань на різні випадки життя.

330

Риторика — наука красномовства, ораторського мистецтва.

331

Рура міська — водопровід з дерев'яними трубами.

332

Йосафат Кунцевич — віленський католицький єпископ.

333

Діалектика — одна з дисциплін, що викладалася у середньовічних школах, — вміння сперечатися.

334

Гобелени — виткані за певним малюнком картини-килими або шпалери для стін. Виробництвом гобеленів уславилася в тодішні часи Франція.

335

Полковник Дорошенко — учасник Хотинського походу 1622 року.

336

Панагія — нашийна іконка на ланцюжку, ознака архієрейської гідності.

337

Військові товариші — офіцери кварцяного війська.

338

Аріосто (1474–1533) — відомий італійський поет, автор епічної поеми «Orlando furioso» і Торквато Тассо (1544–1595) — відомий італійський поет, автор епічної поеми «Визволений Єрусалим».

339

Бостанджі — головний наглядач султанського палацу, одночасно головний префект поліції.

340

Рамазан — один з місяців року і одночасно тридцятиденний піст, коли мусульмани їдять тільки вночі, а вдень від світанку до присмерків повинні нічого не їсти і не пити.

341

Турле (тypeцьк.) — Дністер.

342

Дівоча вежа — вежа на маленькому острові серед Босфору, збудована ще за старогрецьких часів, коли звали її вежею Леандра і оспівана поетом Музеєм в поемі «Геро і Леандр».

343

«Нема бога крім бога, а Магомет — пророк його» — молитовний вигук, що повторює муедзин з мінарета.

344

Але без щастя лікар — це солдат без шаблі і панцира. І іноді ліки не варті нічого (франц.).

345

Що вона (франц.).

346

І мабуть, бог (франц.).

347

Немовля (франц.).

348

Єзуїтські порошки — хінін, вивезений з Перу. Перша почала їх уживати в Іспанії маркіза дель-Кінхона, звідки пішла назва хіни; потім хіна потрапила до Італії, і там отці-єзуїти стали лікувати нею пропасницю, звідки і назва «єзуїтський порошок».

349

Гайдуки — болгарська кіннота. Капи-кулу — гвардія кримського хана.

350

Зіамети і тимаріоти — відмінялися тільки кількісно, а не якісно: тимаріот діставав від уряду за військову службу маєток, що давав до 20000 акче річного прибутку, а зіамет понад 20000 акче.

351

Каймакам — перший вельможа Кримського ханства.

352

Онікс і халцедон — коштовне каміння, з якого вирізьблювали каганці, келихи, вази, скриньки тощо. Теракота — високоякісна глина червоно-рожевого кольору, з якої робили вази і амфори на вино і різні напої.

353

Аскери — солдати.

354

Креденець (франц.) — великий буфет з трьома двійчастими дверцятками.

355

Справа про вагове тяглася понад 30 років. Земські і гродські книги тих років відбивають всі перипетії цього складного процесу.

356

Тут непотрібний; непідхожий засіб лікування. (франц.).

357

Чиста олія (тоді дійсно так лікували) (лат.).

358

Теріак — складний препарат, широко уживаний при лікуванні важких пропасниць і як протиотрутне. Теріак — винахід Андромаха, головного лікаря римського імператора Нерона, і вживався аж до ХХ сторіччя.

359

Складний препарат з домішкою золота й срібла (лат.).

360

Вільям Гарвей (1578–1658) — вперше повідомив про відкриття кровообігу лікарські кола Лондона року 1614, але видрукував свій твір про кровообіг в 1624 році.

361

Везалій (1514–1564) — славетний анатом і хірург, що перший в Падуї і Болоньї почав вивчати на трупах анатомію і розбив авторитет Галена, довівши, що він подає анатомію мавпи замість людини. Везалій видав