Темний ліс - Лю Цисінь
— То зараз ти вже не в змозі послати ще одне заклинання?
— Так, Да Ши. Заклинання треба розіслати принаймні всією галактикою, а Сонце заблоковане.
— Виходить, людство запізнилося лише на один крок? — Ши Цян відкинув недопалок, який покотився зі схилу, вихоплюючи з темряви невеличкі клаптики піщаного ґрунту.
— Ні, зовсім ні. Якби навіть Сонце не було заблоковане і я виступив із пропозицією шантажувати Трисолярис розголошенням їхнього місцезнаходження, що сталося б?
— Тебе забили б камінням, як Рея Діаса. А потім ухвалили спеціальні поправки до законодавства про заборону чогось подібного.
— Саме так, Да Ши. Бо внаслідок розголошення відстані між Сонячною системою та Трисолярисом і загального напрямку в Чумацькому Шляху та ще й повідомлення координат Трисоляриса практично дорівнює викриттю місцезнаходження Сонячної системи. Це стратегія смертника. Можливо, людство й запізнилося лише на один крок, проте ніколи не зважилося б його зробити.
— Значить, варто було ще тоді шантажувати Трисолярис.
— Це все мало вигляд маячні божевільного. Я й сам не був певен, що воно взагалі спрацює. Мав отримати підтвердження теорії, та й часу залишалося ще вдосталь… Хоча насправді головна причина криється в мені: просто забракло б на це духу. Та й кому б не забракло?
— Гадаю, зараз нам уже немає сенсу знову потикатися до мера. Якщо весь світ дізнається, як ідуть справи, то помре й ця відроджена крихітна надія. Не варто забувати й про сумну долю двох Обернених.
— Я просто хочу принаймні спробувати зробити все, що від мене залежить. Але ти маєш рацію. Сподіваюся, все сказане тут залишиться між нами. Проте якщо вважатимеш за потрібне розповісти — будь ласка. Як мені колись казали: «У будь-якому разі я виконала свій обов'язок».
— Приятелю, не хвилюйся, я нікому нічого не розповім.
— Але якщо подумати, то насправді надії не лишилося.
Двоє повернулися на шосе, де було трохи світліше, й після глухої темряви їм вистачило навіть далеких тьмяних вогнів поселення, що засліпили очі.
— Ще одного ти не сказав: хто така… вона?
Ло Цзі завагався й зрештою мовив:
— Знаєш, просто забудь. Це не так важливо, просто знай, що аксіоми космічної цивілізації та теорію темного лісу вигадав не я.
— Я від завтра починаю роботу в муніципалітеті. Якщо в майбутньому знадобиться допомога — звертайся.
— Да Ши, ти й так весь час дуже багато мені допомагав. Завтра я також вирушу до міста: дізнаюся в Бюро в справах пробуджених, як там вирішується питання моєї родини.
Всупереч очікуванням Ло Цзі в Бюро в справах пробуджених йому повідомили, що заявка на повернення до життя його дружини й дитини не розглядалася. Керівник Бюро прямо сказав, що посприяти у вирішенні питання не може, незважаючи на всю пошану до статусу Оберненого. Ло Цзі зв'язався з Гайнсом і Джонатаном, які запевнили, що нічого про це не знають, але повідомили про нещодавні зміни до Акта про Обернених: відтепер Комісія проекту Обернені до стіни при ООН мала право вживати будь-яких заходів, спрямованих на стимулювання плідної роботи Оберненого над своєю місією. Тобто, як і два століття тому, ООН вдалася до шантажу, аби спонукати його до дії.
Ло Цзі попросив повернути містечкові пробуджених звичне життя й суворо обмежити будь-які втручання ззовні. Цю вимогу виконали повністю: репортерів і прочан тримали на значній віддалі. У Новому житті-5 все повернулося до звичайного ритму, ніби нічого й не сталося.
За два дні відбулося перше засідання після поновлення плану «Обернені до стіни». Ло Цзі не поїхав до штаб-квартири ООН, розташованої в одному з підземних міст Північної Америки, натомість за старою звичкою взяв участь у засіданні в форматі телеконференції з пошарпаної вітальні свого будинку в Новому житті-5. Зображення виводилося просто на екран звичайного телевізора.
— Обернений Ло Цзі, ми готові вислухати ваші зауваження щодо ситуації з вашими рідними, — почав розмову Голова Комісії.
— Моє серце — купа холодного попелу. Я вже не в змозі гніватися, — ліниво відповів Ло Цзі, розвалившись на канапі.
Голова кивнув.
— Це дуже добре для виконання вашої місії. Але Комісія вважає, що ви повинні залишити це маленьке селище, яке не може бути ефективним як один із командних центрів майбутньої оборони Сонячної системи.
— Назва Сібайпо вам про щось говорить? Це ще менше за розмірами селище недалеко звідси. Більше ніж два століття тому, під час громадянської війни, засновники цієї країни звідти керували широкомасштабним наступом.
Голова знову похитав головою:
— Здається, ви нітрохи не змінилися з тих часів. Ну що ж, Комісія з повагою ставиться до вашого вибору та звичок. Але вам слід якомога швидше взятися до роботи. Цього разу ви ж не будете стверджувати, що вже невтомно працюєте?
— Зараз я байдикую, бо не маю інструментів для праці. Чи ви таки здатні транслювати моє заклинання у Всесвіт із потужністю випромінювання зорі?
Слово взяв представник Азійського флоту.
— Ви ж чудово знаєте, що це неможливо. Краплина й далі забиває перешкодами Сонце, й ми не очікуємо спадання інтенсивності опромінення впродовж двох-трьох наступних
