Нитки долі: Жереб кинуто - Таша Клим

Я з захопленням зойкнула і, обійнявши його за шию, підстрибнула, обхопивши ногами навколо талії. Моя поведінка розвеселила Джейкоба, що той засміявся.

— Ти мене розбалуєш, якщо так часто погоджуватимешся, — піддавшись його настрою, прощебетала я.

— Тоді можеш більше не питати, бо я хочу балувати тебе завжди. — Ці слова зворушили мене, і я міцніше обняла Джейка, заплющила очі і притулилася до його чола своїм.

Вирушаючи у відпустку, я й подумати не могла, що зі мною станеться щось подібне. Але того ранку, у ту секунду, коли наші очі зустрілися, серця поміняли свої ритми на єдиний, а душі з'єдналися навічно. Саме того першого ранку я віднайшла себе цілісну!