Комедії - Жан Батист Мольєр
Постеа кров пускаре,
По тому вже — пургаре.
І знову кров пускаре,
І знову йдем пургаре,
І знов клістир вставляре.
Хор.
Бене, бене, бене, бене респондере,
Дігнус, дігнус ест інтраре
Ін ностро докто корпоре.
Бене, бене респондере.
Президент.
Юрас додержувати статуту
Факультету всіх прескрипцій,
Не зміняти їх транскрипцій?
Бакалавр.
Юро.
Президент.
Юрас ти ін омнібус
Консультаціонібус
Мати погляд той же славний,
Як і вчення стародавнє —
Аут годяще,
Аут часом негодяще?
Бакалавр.
Юро.
Президент.
Не давати пацієнторум
Де ремедіїс новорум,
І нічим не лікувати,
Крім рецептів факультату,
Хоч би хворий дуба даре
Від своєї недугаре?
Бакалавр.
Юро.
Президент.
Его, его кум істо берето,
Венерабілі ет докто,
Даю тобі дозволяння.
На усяке лікування:
Медіканді,
Пурганді,
Кровопусканді,
Розтинанді,
Колонді,
Різанді,
Ет залікуванді
До смертанді
Безкарно пер тотам террам!
ДРУГИЙ ВИХІД БАЛЕТУ
Всі хірурги й аптекарі, додержуючи такту, вклоняються бакалаврові.
Бакалавр.
Велемудрі докторес доктрини,
І ревеню, й касії? й рицини!
Учинив би я безумімо,
Сміховинно та безглуздімо,
Коли б став я намагаре
Вас всіляко вихваляре
Та почав би додаваре
Злотопроменя до Фебуса,
Чи зірок нових до небуса,
Чи то хвиль ад ацеано,
Або квітів ад прінтано…
Замість тих усіх словабілес,
Ви, колеги венерабілес,
Дозвольте мені апеларе
І вобіс так сказаре:
Дали ви мені, мігі, юро,
Більше, ніж батько та натура;
Натура та батько меус
Людиною мене створеус;
Ви ж були мекум добріші —
З мене лікаря зробивши,
І за це, доктриссіме кворум,
В цьому серці живе весь час —
Ін секула секулорум —
Почуття подяки до вас.
Хор.
Віват, вівкт, віват, віват, сто раз віват!
Віват доктор новус,
Славний красномовус!
Мілле, мілле анніс дай небо йому попиваре,
Їстере, кров пускаре, убиваре!
ТРЕТІЙ ВИХІД БАЛЕТУ
Всі хірурги й аптекарі танцюють лід музику й співи, плескають у долоні та вибивають такт своїми товкачиками.
Хірурги.
Хай побачить скоро
Суас рецепторум
В усіх хірургорум
Ат апотікарум
Ходовим товаром!
Хор.
Віват, віват, віват, віват, сто раз віват!
Віват доктор новус,
Славний красномовус!
Мілле, мілле анніс дай небо йому попиваре,
Їстере, кров пускаре, убиваре!
Хірурги.
Хай майбутні анні
Будуть йому боні
Й до нього ласкаві
Найкращими доні!
Хай не знає він довіку
Жодних хворувань великих,
Окрім песте та веролас,
Пневмонії, вітріолас,
Та різачки, та водянки,
Та бешихи й лихоманки,
Крові виливані ас
Та дизентер’яніас!
Хор.
Віват, віват, віват, віват, сто раз віват!
Віват доктор новус,
Славний красномовус!
Мілле, мілле анніс дай небо йому попиваре,
Їстере, кров пускаре, убиваре!
ЧЕТВЕРТИЙ ВИХІД БАЛЕТУ
Лікарі, хірурги та аптекарі урочисто виходять, відповідно до рангу кожного з них таким же ладом, як і увійшли.
ПРИМІТКИ
КУМЕДНІ МАНІРНИЦІ
Дійові особи. — Майже всі дійові особи комедії названі іменами акторів групи Мольєра: Лагранж, Дюкруазі, Мадлон, Като, Жодле. Екзотичне ім’я Альманзор запозичене Мольєром з одного із преціозних романів.
Кір, Мандана, Аронс, Клелія — головні персонажі романів модної на той час письменниці Мадлени де Скюдері (1607–1701) «Артамен, або Великий Кір» і «Клелія, або Римська історія». Ці багатотомні сентиментально-мелодраматичні твори із щасливою розв’язкою довгий час користувалися успіхом у колах аристократичних читачів і були навіть перекладені на деякі інші мови.
Карта Країни Ніжності — наведена у першому томі роману «Клелія, або Римська історія» і являє собою алегоричну подорож закоханих через різні перешкоди до кохання. У свою чергу, запозичена з середньовічного народного «Роману про Троянду». Використовувалася у світських салонах як галантна гра дворян.
Поліксена, Амінта. — Подібними іменами називалися постійні відвідувачі салону маркізи Рамбуйє (себе вона називала Артемізою).
… якась щаслива пригода відкриє таємницю мого високого походження. — Ця думка підказана Мадлон галантними романами, у яких герой чи героїня не знали про своє аристократичне походження і таємниця розкривалася лише в кінці твору.
… по «Великому Сіріусу» … — Маротта перекручує назву роману «Великий Кір», плутаючи планету Сіріус (фр. Сіріюс) з ім’ям царя Кіра (фр. Сірюс).
Портшез — закритий з усіх боків стілець-ноші. За часів Мольєра портшези були у великій моді, користуватись ними вважалося серед аристократів добрим тоном.
Лувр — колишня паризька резиденція французьких королів. Будівництво Луврського палацу розпочав 1204 р. король Філіпп II Завойовник. Палац кілька разів добудовувався за Франціска І, Генріха II, Генріха IV, Людовіка XIII, Людовіка XIV і Наполеона III; закінчений 1848 р. Тепер — один з найбільших музеїв світу. Вечірній прийом у Луврі — прийом у короля.
Амількар — один з персонажів роману М. Скюдері «Клелія, або Римська історія», ніжний і галантний коханець, протилежність «брутальному» коханцю Коклесу.
«Збірник вибраних творів». — Ідеться про збірники творів тогочасних модних поетів П. і Т. Корнелів, Шаплена, Скюдері, Бенсерада, Буаробера та інших вельможних дотепників, відвідувачів салону маркізи Рамбуйє.
Ви можете почути в кращих паризьких альковах… — За часів Мольєра в аристократичних колах існувала мода, щоб господиня приймала відвідувачів і вислуховувала новини, лежачи в ліжку.
Загадки. — Розгадування віршів-загадок було улюбленою грою в салоні маркізи Рамбуйє.
Портрети — короткі вірші, у яких давалися характеристики якимось особам.
… намагаюся передати в мадригалах всю римську історію. — Мольєр глузує із салонних поетів, які намагалися у форму мадригалів, салонних віршів любовного змісту, ввести серйозні сюжети.
… щось хроматичне… — Хроматизм — зниження або підвищення голосу на півтону. Мадлон вживає «учений» вираз, не розуміючи його значення.
… великим акторам… — тобто акторам Бургундського готелю, гру яких Мольєр висміює за її неприродність і надмірний пафос. Це був перший критичний випад драматурга проти своїх постійних ворогів.
Пердріжон — власник наймоднішого в Парижі галантерейного магазину.
… зблід на виду… — жартівливий натяк на те, що Жодле, як комічний актор, за традицією виступав з обсипаним мукою обличчям.
… командував кавалерійським полком на мальтійських галерах — іронічний натяк Мольєра на кримінальне минуле Маскаріля і Жодле. «Кавалеристами» Мольєр жартівливо називає бліх, що заїдали галерних веслярів.
Шампань, Пікар… — Більшість цих імен, традиційно вживаних у фарсах, означали або походження з якоїсь французької провінції, або рослину.
… дати натхнення нашим ногам… — салонний вираз, що означає «влаштувати танці».
Куранта… — модний у XVII ст. швидкий, темпераментний танець.
ТАРТЮФ, АБО Ж ОБЛУДНИК
Дійові особи. — Мольєр створив ім’я «Тартюф», в основу його поклавши старофранцузьке слово «truffe» — обман, облуда. Ім’я «Лояль», яким названо продажного судового пристава, по-французькому означає «законний», «чесний».
… двір царя Пето… — тобто дім, у якому панує безладдя.
Катон (Катон Старший, 234–149 рр. до н. е.) — давньоримський політичний діяч, консул, захисник старовинних традицій;
