Вона підкориться мені - Олена Сашина

Стас

Поліна прямує до виходу і кожен стукіт її підборів ранить моє серце, наче ніж. Я не хочу її втратити. Я не можу її втратити. Але зараз, коли я лютий, мені потрібно відправити її подалі від себе, щоб не наговорити зайвого або не наробити дурниць, бо я готовий її просто викрасти з лап Льошки.

Двері відчиняються і моє серце стискається сильніше від неминучої розлуки з дівчиною, яка стала мені не байдужою за нетривалий час. Однак, за моєю спиною відбувається якийсь шум і перш ніж я встигаю обернутися, чую голос, від якого зараз кров холоне в жилах.

— Здоровенькі були, Стасе! Давно не бачилися.

Я повертаюся до трійки чоловіків. Вони стоять у дверях, перед ними завмерла Поліна.

Сука! Зміїв з двома бізнес-партнерами.

Зміїв — найбагатший, найщедріший і найприбутковіший наш відвідувач. Але його тут ніхто не любить. Він відзначився нестримною жорстокістю серед дівчат, а приходить він сюди виключно заради них, а не шоу. Він бере завжди третю ВІП кімнату та замовляє приват із продовженням. Однак, на продовження погоджуються далеко не всі, знаючи, що на них чекає до божевілля жорстке відношення. І лише величезні гонорари змушують деяких дівчат все ще погоджуватися на угоду із цим дияволом. Дурепи.

Партнери Зміїва — дрібні сошки, які володіють менше чверті їхньої величезної компанії. Саме Зміїв має контрольний пакет акцій. Однак, вони, вторячи своєму лідерові, поводяться не менш нахабно, вальяжно та жорстоко.

Ці звірі завмерли в дверях, перегородивши Поліні вихід і жадібно розглядають свою потенційну жертву. Поліна гарна, ефектна, бажана. Для них її тіло – новий шматок свіжого м'яса, на який вони вже готові накинутися та роздерти. Я вже бачу нестримну хіть у їхніх очах. Блядь!

Якого хера вони взагалі роблять тут, у моєму кабінеті? Напевно, відлистали чимало купюр охороні, щоб їх сюди пропустили без попередження. Які ж нині люди ласі на гроші. Хоча вони завжди такі. Звільню нахрін!

— Взяв собі нову секретарку? — скелить зуби Зміїв, роблячи крок у бік Поліни. — Гаряча.

Твою ж матір!

Я швидким кроком підходжу до дівчини, обіймаю її за плечі та міцно притискаю до себе. Я відчуваю як вона напружилася під хижими поглядами, чую як вона нервово дихає, інтуїтивно розуміючи майбутню небезпеку.

— Підбирай слова, — спрямовую всю свою надмірну лють на противника. — Це не секретарка, а моя наречена!

Погляд Зміїва відразу видає невдоволення та транслює небезпеку. Не звик до такого звернення до своєї особи. Начхати. Нехай котиться до біса.

Його погляд миттєво падає вниз, праворуч Поліни, у пошуках підтвердження моїх слів. І коли він бачить величезну обручку на безіменному пальці дівчини, трохи заспокоюється і знову видає свій звірячий оскал.

— Ми до тебе з діловою пропозицією, — заявляє Зміїв і зухвало, без запрошення проходить до дивана. Не хоче сидіти за столом не в кріслі начальника.

Його партнери вторять своєму лідеру і сідають поряд.

Я розміщуюсь з Поліною навпроти, у широке крісло. Поки дівчина зі мною поряд, вона у безпеці. Беру її за руку, зчеплюю наші пальці в замок, другою рукою обіймаю за талію. На диво дівчина не пручається. Мовчить, опустила погляд і сама притискається до мене. Бачу як Поліна нервує, її дихання нерівне і поступово частішає.

Зміїв, вальяжно розвалившись на дивані, не зводить з дівчини очей. Його погляд знову опускається на обручку, потім повертається назад до обличчя.

— Красива каблучка, — вимовляє Зміїв і я відчуваю, як Поліна здригається від звуку його голосу. Дівчина на це мовчить. Поліна, яка за словом у кишеню не полізе. Поліна, яка нещодавно самостійно втихомирила гарячого кавказця Азера, мовчить.

— Ближче до справи, — переводжу тему на основну.

— Стасе, я хочу вкластися у твою справу, — заявляє Зміїв. — Ти вже став на ноги, добре розкрутився. Твій заклад популярний…

— Мені лестять твої слова, — дивуюсь хватці цього хапуги. — Але мені не потрібні спонсори.

— Ах-ха-ха, — самовпевнено сміється Зміїв, а його гієни йому вторять. — Це не спонсорство, Стасе. Ти мене не вірно зрозумів.

Він знову впивається поглядом в обличчя Поліни і вимовляє нахабно:

— Крихітко, зроби нам каву.

На автоматі Поліна слухняно сіпається виконувати доручення, але я утримую її обома руками, не даючи можливості поворухнутися.

— Моя наречена не секретарка, щоб готувати каву, — сердито відповідаю я. — На барі вип'єш.

— Добре, добре. Не нервуй, — на диво швидко відступає Зміїв. Перевіряв? — Повернемося до справи. Я хочу володіти частиною твого бізнесу. Скажімо, відсотків на п'ятдесят... — агресивно дивиться мені в очі і зчитує в них лють.

Зміїв завжди отримує те, що хоче і якщо він поклав око на мій бізнес, він зробить все, щоб його віджати. Спочатку буде підкупати мене грошима і щедрими пропозиціями, малюючи уявні райдужні перспективи, а потім, якщо я не піддамся, підключить зв'язки, які зроблять все можливе, щоб розмазати мене по стінці.

Але бізнес зараз мене мало хвилює. Хоч Зміїв і велика риба в нашому місті, я навіть сказав би акула, я теж не пальцем зроблений. Зараз мене найбільше турбує те, що він поклав око на Поліну. А що Зміїв хоче, завжди отримує...

Тим часом Поліна вже дихає надто виразно. Все її тіло напружене. Вона до болю в кістках стискає мої пальці, нервово підтискаючи губи. Приймаю рішення випровадити непроханих гостей.

— Мій бізнес не продається, — упевнено відказую хапузі. — А також мені не потрібні спонсори чи компаньйони.

Зміїв посміхається і мружить очі. Він дивиться гордо, сміючись з моїх слів.

— Ось так просто виженеш старого друга? — питає ворог, не бажаючи йти.

— Чому ж вижену? — стримано відповідаю. — Зал у твоєму розпорядженні. Дівчата також. Приємного вечора, хлопці, — киваю гієнам.

Зміїв з компаньйонами неохоче встає і застібає ґудзики піджака. Я впевнений, йому є що сказати ще. Але гордість не дозволяє продовжувати розмову після мого прощання.