Ти моя дружина - Ірина Муза

Що ближче ми підходили до особняка, то більше мене долало хвилювання. І я набрешу сама собі, якщо скажу ще раз, що мені начхати на підсумок бою. Боже! Я не хочу, щоб Ендер помирав! Я хочу, щоб він жив!

- Саманта! Я не можу! Я так хвилююся... мені щось погано! - схопилася я за живіт, бо відчула хвилювання. Вовчиця в мені забурчала, потім знову притихла, я перестала її відчувати і перестала відчувати дискомфорт у животі, стан мій прийшов у норму. Схоже від стресу і від шкоди дитині зараз рятує сила вовчиці.

- Усе добре? - уточнила Саманта, я просто кивнула, Саманта продовжила тягнути мене за руку в наш маєток, бо сама йти я вже не могла.

Саманта мовчки поставила переді мною тарілку з їжею, а мені їсти не хотілося. Мені шматок у горло не ліз.

- Їж! - суворо сказала Саманта, коли побачила, що до їжі я так і не доторкнулася.

- Я не хочу!

- Моєму онукові потрібне харчування, ти занадто багато хвилюєшся, вовчиця теж втомилася, їй теж потрібні сили. Їж! - наполягла вона. І це було достатнім аргументом для мене. Я змусила себе взяти в руки виделку.

Їла, просто поглинаючи шматки їжі, ліниво пережовувала і просто ковтала. На мене напала така апатія. Я нічого не хотіла. І я розуміла, що нічого вже не буде як раніше!

Після їжі піднялася в нашу з Ендером кімнату і знову пішла у ванну. Знову терла своє тіло губкою, змиваючи запах. І тільки через годину змусила себе вийти. Одяглася і вляглася на ліжко. Втупилася у вікно. Побачила, як починався світанок, і як на небі вставало сонце.

Потім почулися кроки, двері відчинилися, і я відчула, що прийшов Ендер...

Повільно обійшов ліжко і став переді мною. Опустився на коліна, заглядаючи в моє обличчя. І тільки зараз я змусила себе подивитися на нього.

Сльози покотилися з очей, усвідомлюючи, що Ендер знає про мою зраду. Він не міг не відчути на Лукасі мій запах...і я. Я заплакала з новою силою. Змусила себе сісти на ліжку, але дивитися в очі Ендеру я просто не могла. У ніс нещадно бив запах крові Лукаса. Вовчиця всередині мене біснувалася. Вона тепер знала, що Ендер убив Лукаса, і була зараз у сказі. Я як могла, стримувала її, але коли Ендер простягнув до мене руку, вона гаркнула на нього! Відчай захлеснув усі мої рецептори. Ендер швидко піднявся на ноги і просто вийшов.

Я знову почула його душевне виття, що роздирає душу, і вже знала, що він утік до лісу.

Прошу, не забуваємо, що автор чекає лайк та підписку, і звістно ж вашу думку у коментарях