Ти моя дружина - Ірина Муза
Матінко! Здається, Ендер зірвався! Тільки я хотіла вийти з кімнати, як на зустріч мені бігла Саманта.
- Не втручайся, Ліліан! Ти зараз зробиш тільки гірше! Вони зараз заспокоються!
- Але як же... Ендер...- запереживала я.
- Ходімо! - Саманта настійно провела мене в нашу з Ендером кімнату і зачинила двері.
- Саманта, що таке Істинна? І чому в Лукаса так дивно блищали очі, це немов гіпноз.
- Це ще добре, що ти не кинулася відразу до нього! Лукас міг бути твоєю парою, якби Ендер тебе не зустрів раніше.
- Як Річард? - уточнила я
- Не зовсім... Лукас вважає тебе своєю істинною, і якщо захоче, він може тебе забрати! - ошелешила мене Саманта.
- Як це?
- Він має право вкусити тебе, і його укус не тільки позбавить тебе мітки Ендера, а ще й зробить тебе дружиною Лукасу, і Ендер уже не зможе вплинути на це. Третього укусу ніхто не переживе, жоден вовк... А судячи з того, як ти зреагувала на Лукаса, то і твоя вовчиця в ньому визнає чоловіка...
- А дитина? Це ж дитина Ендера! - перебуваючи в шоці, уточнила я й цю деталь
- Я не знаю, що буде... Такого ще не було.
- А було так, що пару вовка забирали?
- Було! - сумно підсумувала Саманта
- Але мені ніхто не потрібен, крім Ендера! Я кохаю його!
- Це буде не важливим, дитинко! І схоже ти ще не звикла до того, що в нас насамперед відіграють роль інстинкти...
- Що тоді робити? - поставила я запитання, але Саманта відповісти не встигла, до кімнати увійшов Ендер.
- Мамо! Залиш нас! - одразу ж попросив Ендер, дивлячись мені в очі. Саманта вийшла і тихо прикрила за собою двері.
Ендер тут же підійшов до мене і міцно обійняв мене. Знову залишив одну руку на талії, іншою торкнувся мого обличчя. Потім різко впився в мої губи поцілунком. Захопив усе моє дихання. Пристрасно цілував мене довгий час, і не було зараз похоті між нами, просто потреба в такій емоції з боку Ендера.
Повільно відірвавшись від моїх губ, він ще раз чмокнув мене і хвилююче подивився в мої очі.
- Скажи, що кохаєш мене! - попросив він, і був від чогось таким напруженим...
- Я кохаю тебе! - відповіла цілком очевидні речі для мене. Ендер полегшено видихнув і прикрив очі, торкнувся своїм чолом мого. Цікаво, які думки його зараз турбували... Дивно й те, що вовчиця моя знову пішла в підпілля, я її зовсім не відчувала зараз. Мені хотілося вірити в те, що вона просто відчувала себе в безпеці, поруч із коханою людиною.
- Мені потрібно трохи охолонути, я піду в душ! - сказав він і справді пішов у душ.
А я присіла на ліжко і стала його чекати. Мені потрібні були відповіді на запитання, які я так і не встигла поставити Саманті. Я зараз зметена, бо досі не все знаю про перевертнів і їхні ці мітки, пари, істинних...
Ендера не було вже пів години, вода все ще шуміла, і я вирішила піти на розвідку.
Ендер стояв, спершись на руку, із заплющеними очима. Глибоко замислившись, він ніяк не зреагував на мою появу, так само стояв з опущеною головою. Вода просто стікала по його спокусливому тілу. Не стала відмовляти собі в задоволенні й, роздягнувшись, приєдналася до нього. Обійняла його зі спини, наскільки мені дозволяли руки оповити його тіло і притиснулася до нього. Ендер спочатку напружився, потім розслабився і повернувся до мене вже передом. І я змогла притиснутися до його грудей.
За 10 хвилин ми вже лежали у ванній, я лежала на грудях Ендера, ми обидва мовчали...але мені потрібні були відповіді...
- Ендер... що відбувається? - підвелася я і зазирнула в його стривожені очі.
- Завтра я кину виклик Лукасу! Вимагатиму право вовка! - серйозно сказав він, ігноруючи моє запитання
- Що? Навіщо?
- Щоб він не встиг тебе торкнутися, щоб не ставив тобі мітку, щоб не смів навіть дивитися в твій бік! Мені все одно не жити без тебе. Якщо він забере тебе, мій вовк помре від туги... Я не переживу, якщо ти скажеш, що більше не любиш мене! Я полюбив тебе на стільки сильно, що просто не уявляю навіть години без тебе, без твоїх пестощів, поцілунків, без твоїх стогонів, без твоїх бурмотінь мого імені, коли тобі надто добре зі мною, - Ендер наблизив моє обличчя до свого своєю рукою, - Я так кохаю тебе, Ліліан! - торкнувся він моїх губ у ніжному поцілунку. А мене зараз просто переповнювали емоції.
- О, Ендер! І я кохаю тебе! Кохаю так само сильно! Мені ніхто не потрібен, крім тебе! - стала я цілувати його короткими поцілунками в губи, - Чуєш! Тільки ти, мій коханий! Я ніколи не перестану кохати тебе, щоб не відчувала вовчиця, і якщо ти забув, то скоро нас стане троє! - усміхнулася я, але на мої слова Ендер лише насупився.
- Саме тому, я маю якнайшвидше вимагати право вовка! - серйозно сказав він, - я просто... я дуже боюся втратити тебе! - знову відкрився переді мною мій чоловік. А я просто задихнулася від почуттів до нього, боже! Як же сильно я кохаю його! Не уявляю, як я жила без нього раніше?
- Коханий мій, рідний! Я завжди буду кохати тебе! - поцілувала його ще раз у губи і міцно обійняла за шию. Так ми провалялися у воді ще якийсь час, поки вода не охолола, і мені стало холодно.
Засинала я в обіймах коханого міцно притиснута до його грудей спиною.
Але серед ночі різко розплющила очі, я все ще хотіла спати, але мене розбудила саме вовчиця. І мені стало страшно від того, що зараз не я контролювала своє тіло.
Не чутно встала з ліжка і швидко накинула сукню на голе тіло, підійшла до вікна і побачила Лукаса, що дивився зараз точно на мене. Я відчувала, як він кличе вовчицю, і та йому абсолютно не чинить опору... вона тихенько зараз виходить із кімнати, а мене дивує те, що Ендер нічого не відчуває, ну чому він не присипається?
Вовчиця відсунула мене на задній план і зараз йде прямо до Лукаса, Боже! Ендер! Ендер! Серце вискочило з грудей і впало кудись у п'яти, коли я стала наближатися до Лукаса. Зараз він мав страхітливий вигляд, часткова трансформація в нього була, як і в Ендера, висока страхітлива істота, зі скалящою мордою і довгими кігтями, зараз дивилася на мене. Очі її неприродно блищали, тим самим обмежуючи мою волю. Не знаю, що відчувала вовчиця, але я відчувала страх.
