Невинність в розплату - Кіра Шарм

Немигаючим поглядом дивлюся у вікно.

   Не дихаю, коли вона з'являється. Виходить із машини зі своїм батьком, якого явно розпирає від гордості.

   А Бадрид уже зустрічає. Подає їй руку.

   Красива.

     Навіть якби й хотіла причепитися, а не можу.

   Висока, до пари Бадриду. І волосся спадає іскристими блискучими локонами до самих литок.

   Витончена. Явно зі шляхетної родини. Напевно вище рангом, ніж наша.

   Упевнена.

   І, здається, вона справді закохана в Бадрида.

   Її очі сяють, коли дивиться на нього.

   Пухкі соковиті губи розпливаються в усмішці.

   І він цілуватиме ці губи. Буде, бо вона його дружина!

   Буде зривати з неї одяг! Стискатиме високі пружні груди, які навіть здалеку виглядають такими ідеальними!

   Буде. Може, спочатку і за обов'язком. Може, навіть ще думаючи про мене.

   А потім розпробує. Звикне.

   І з нею залишатиметься щоночі, а я так і залишуся просто зливою. Ураганом. А, може, взагалі спогадом.

   Цікаво, всі ці люди і красуня-наречена знають про те, що тут у нього є інша? Рівно за дверима його спальні?

   Ну, звісно, ні! Навіть не здогадуються!

   А у своїй спальні? Бадрид і так у ній майже ніколи не буває. А тепер і зовсім забуде сюди дорогу!

   І, значить, я вчинила правильно.

   Це мій шанс. Сьогодні. Сьогодні вночі.

   Коли в будинку буде багато людей, і йому буде зовсім не до мене. Іншого шансу може й не випасти.

   Адже він не відпустить. Відвезе, віддалить, може, навіть зовсім забуде. Але не відпустить, я занадто добре його знаю. Бадрид не з тих, хто дозволить користуватися комусь тим, що звик вважати своїм.

   А я? Я змогла б так жити?

   Ні!

   Нехай по живому. Нехай відриваючи разом із серцем. Але один раз і назавжди. Інакше буде просто нестерпно! Щоразу буде ножем по серцю, коли він ітиме. Йтиме до неї...

   - Марі?

   Я здригаюся, як від удару, почувши за спиною голос Лори.

   Увійшла, а я навіть не почула кроків. Може, навіть стукала. Чи вирішила, що я вже не варта навіть того, щоб стукати в мої двері, перш ніж увійти?

   Але це вже неважливо.

   - Так, Лоро. Я згодна. Клич вночі свого "охоронця".

   - Добре, Марі. Коли?

   - Якщо твоє зілля подіє через дванадцять годин, то до опівночі.

___________________

Уфффффф, дівчата! Нелегке рішення! Чи правильне?

До речі, в " Одержимому" уже є продочка!!! Його історія, на противагу цій, буде легкою!