Падіння Янгола - Ірина Муза

Опускаю свої очі на Саймона і в дзеркальному відображенні підлоги ясно бачу відображення червоних очей. Тільки не це!!!

- Ні! - скрикую я, майже впустивши букет. Намагаюся розгледіти їх, ще раз озираюся довкола і помічаю шоковані обличчя друзів. Чорт. Я ж не те мала на увазі.

- Тобто, це так несподівано, - винувато посміхаюся я, - Можна я трохи подумаю? - дивлюся на Саймона, і ці мої слова його заспокоїли.

- Звичайно, любов моя! - посміхається мені Саймон у відповідь і, вручивши букет, тягне в довгий і глибокий поцілунок.

Вечірка в мене вдома закінчилася майже опівночі. Я ж весь вечір виглядала ці чортові очі, але більше їх не бачила. А потім я подумала, як я мало сплю останнім часом і часто думаю про нього, ось він мені і привидівся. Заспокоїла себе такою версією.

Саймон залишився у мене, і у нас був просто кришесносний секс. Я сьогодні була занадто чутливою. Після двогодинного сексу Саймон швидко заснув. Мені б зробити так само. Але від чогось заснути в мене не вийшло. В останній наш із Саймоном секс я була зверху. Мене знову не полишало відчуття ніби за мною хтось спостерігає... Я не раз озиралася і збивалася з темпу. Нікого, крім Саймона не бачила. Тож зрештою просто заплющила очі й дала собі змогу просто отримати задоволення.

Сон так і не йшов до мене, тож накинувши тоненький халатик, я вийшла з кімнати на кухню, попити води. Зі склянкою в руці вийшла на свою величезну терасу. Легкий вітер зараз розвіював моє волосся і тоненьку тканину халатика.

Мурашки пішли по моєму тілу. Я знову відчула чиюсь присутність, і тепер перед собою побачила не тільки червоні очі, а й їхнього господаря.

- Ну здрастуй, ангеле мій! - привітався зі мною своїм приємним, оксамитовим голосом Деміан. Усміхнувся своєю спокусливою посмішкою і прикував мій погляд до своїх синіх очей.

- Ти... - не відвертаючи свого погляду від його привабливих очей, здивувалася я і спершу навіть злякалася, - Що тобі потрібно? Чому з'явився до мене? - запитую я, на моє запитання він ще більше посміхнувся і став підходити до мене ближче, я завмерла на місці

- У вас, у людей, зазвичай кажуть "скучив" на подібні почуття, - усміхнувся він і майже впритул підійшов до мене. Мені довелося ще вище підняти свою голову, щоб дивитися в його очі. Він був високим, як для мого зросту.

- Не вірю, що такі, як ти, нудьгують! - все одно не можу відірвати від нього своїх очей, хоч і розмовляючи з ним, звузила недовірливо свої брови.

- О, це навіть якось прикро прозвучало, душе моя! - знову посміхнувся він своєю чарівною посмішкою і надто близько нахилився до мого обличчя. Його очі працювали як гіпноз, я в прямому сенсі цього слова завмерла на місці. Не могла поворухнутися. Мені здається, це все його витівки. Тому що буквально за кілька секунд, Деміан торкнувся тильною стороною своєї долоні моєї щоки. Усміхнувся, коли я прикрила очі. Мені була приємна така ласка з його боку. Деміан знову зробив навколо мене коло, пильно розглядаючи мене

- Ти стала ще красивішою, Сью. І ще більше вабиш мене до себе. Мені потрібна твоя душа, але твій зовнішній вигляд ще більше став вабити мене. Так і хочеться скуштувати тебе, янголятко, - нашіптував мені Деміан, схилився до мого вуха, галасливо вдихнув повітря і губами торкнувся моєї шиї. Чорт. Якби я зараз стояла, у мене б підкосилися ноги. Невже він на всіх так діє?

- Моя душа, ще не твоя! І в мене ще є 5 років, тому скажи, навіщо прийшов, мені, знаєш, некомфортно в твоїй присутності. - кажу я чисту правду. Я майже безсила проти нього.

- Помиляєшся, бажана моя. Ось це, - Деміан різко торкнувся моєї руки, і цього разу мою руку не обпекло, я відчула просто дотик, - говорить про протилежне! - усміхається він мені і вказує на моє зап'ястя. Я хмурюся на його слова, та все ж чекаю відповіді.

- Ось вирішив дізнатися, чи не надумала ти чого. У тебе ж залишилося одне бажання. - підступно посміхається він і відходить від мене на два кроки назад. Я знову можу зітхнути спокійно і рухатися.

- Що ти робиш зі мною в такі моменти, коли я не можу рухатися. Мені не подобаються твої такі штучки! - хмурюся я й обурююся

- Ти просто занадто чутлива. І можливо, в душі, сама бажаєш піддатися мені! - бере він моє підборіддя двома пальцями, наближаючись до мене, цього разу я прибираю його руку і так само насуплений, дивлюся на нього. Його веселить така моя реакція.

- Не бери на себе занадто багато. Ти змушуєш людей робити те, що ти хочеш! - обурююся я і схрещую руки на грудях.

- І тут ти знову помиляєшся, не я вигадав людські пороки, жадібність, похіть, жадібність і все інше, що у вашій книжонці зветься гріхом. У всякому разі люди самі обирають свій шлях. Самі роблять ті чи інші вчинки, хоча, звичайно, є випадки, коли ми штовхаємо людей на такий вибір. Але найчастіше, це все ви самі! - каже, посміхаючись Деміан

- Ні! Відповідь на твоє запитання. Я ще нічого не придумала. Мені і так добре! - відповідаю я, сподіваючись, що зараз він піде.

- Добре? - засміявся він у голос, - Щось не схоже! Ти зараз не схожа на щасливу людину, значить тобі, як і раніше, чогось не вистачає! - заявляє він

- А як тут можна стати щасливою, знаючи, що залишилося жити мені всього п'ять років? А потім ти забереш мою душу, для своїх злодіянь! - фиркнув відповіла я і від чогось почала відчувати, що більш упевнено розмовляю з ним.

- Зазвичай люди замислюються про таке за рік до закінчення контракту, ти щось рано почала... хоча, може, ти ще не все в цьому житті спробувала? Як тобі секс до речі?  - блищать його очі зараз, а мені стає ніяково від такого запитання.

- Секс як секс, що за питання взагалі? - обурююся я

- Не таку відповідь я хотів почути! Усі люди, які пізнали справжнє задоволення від сексу, не так відгукуються про нього. Секс я люблю понад усе. І хтивість у людях, просто обожнюю, - каже він мені все це, знову вдивляючись у мої очі, притягуючи поглядом.