Казка про імператорський коржик - N.Kap
- О, ТИГРЕ величний, смугастий мій названий брате,
бо сила твоя, кажуть, також із царського роду,
вгамуй апетит, налаштуй свої китиці-вуха -
почуй мою пісню, бо кращої в світі - немає!
Починає співати:
Я біленький і пухкенький,
я, мов сонечко, кругленький,
не сидітиму на таці
в імператорськім палаці!
Бо така велика Цаца
варта світу - не палацу!
Я од батька утік!
І од матері втік!
Я од ЗАЙЦЯ утік!
Та й від тебе утечу!
Тікає.
Лунає тривожна музика – барабани, спецефекти ( дим, гуркіт, бенгальські вогні, блимання світла і т.д)
Виходить ДРАКОН. З-за нього виглядають ЗАЄЦЬ та ТИГР.
ДРАКОН:
-О, хто посмів будити Дзяо-Луна –
Найзлішого дракона в Піднебесній?!!
Чому прийшли просити допомоги
І лютий ТИГР, і ЗАЄЦЬ травоїдний?!!
Сюди котись, шматок пухкого тіста!
Я З»ЇМ ТЕБЕ, СУХАРИКУ ПИХАТИЙ!
ІМПЕРАТОРСЬКИЙ КОРЖИК:
-Долинь, моя пісне, до білих снігів Джомолунгми,
Вернися відлунням й торкнися душі Цзяо-Луна!
Хай істину духи прадавні ДРАКОНУ відкриють:
Єдина правдива краса – ІМПЕРАТОРСЬКИЙ КОРЖИК!
Без нього цей світ – як весна без магнолій і сакур!
Без рота – язик, і без мозку - великий Конфуцій!
Починає співати:
Я біленький і пухкенький,
я, мов сонечко, кругленький,
не сидітиму на таці
в імператорськім палаці!
Бо така велика Цаца
варта світу - не палацу!
Я од батька утік!
І од матері втік!
Я од ЗАЙЦЯ утік!
Я од ТИГРА утік!
Та й від тебе утечу!
Пісня переростає у танок – танцюють всі: ДРАКОН, ТИГР, ЗАЄЦЬ, КОРЖИК, гримить грім, лунає музика, до танцю приєднують попередні танцівники-діти в масках та костюмах. Поступово один за одним усі зникають за лаштунками. ІМПЕРАТОРСЬКИЙ КОРЖИК залишається один.
Дія третя.
Декорації ті ж.
У тиші лунає тихий, дуже м’який і жіночний голос – на сцену виходить ЛИСИЦЯ.
ЛИСИЦЯ:
-Які неймовірно тонкі і чаруючі звуки…
Солодкої муки такої я досі не знала…
Тремчу, мов листочок пожовклий осіннього саду!
Невже це кохання нарешті постукало в двері?
О, КОРЖИКУ ЛЮБИЙ, ти – серця мого імператор!
Співай, не спиняйся! Хай сакури квітнуть довкола!
Лиш прошу смиренно: щоб краще цю пісню почути –
Зроби мені честь – застрибни на закоханий носик!
ІМПЕРАТОРСЬКИЙ КОРЖИК самозакохано дістає з кишені люстерко, дивиться на своє відображення, а тоді заскакує на ніс до Лисиці і починає співати:
Я біленький і пухкенький,
я, мов сонечко, кругленький,
не сидітиму на таці
в імператорськім палаці!
Бо така велика Цаца
варта світу - не палацу!
Я од батька утік!
І од матері втік!
Я од ЗАЙЦЯ утік!
Я од ТИГРА утік!
Од ДРАКОНА утік!
Та й …
ЛИСИЦЯ ковтає КОРЖИК.
Чується хрумкання, плямкання і причмокування.
На сцену виходить Старець.
СТАРЕЦЬ:
-Ось так і замовк назавжди Імператорський Коржик,
Лиш казочка ця всім уважним спішить нагадати:
Без розуму врода - порожня солодка скоринка…
Без мудрості пиха – дірявий місточок до щастя…
На дурника-коржика завжди знайдеться – лисиця!
Хто лестощі любить – той довго пісень не співає.
Завіса.
Кінець
