Казка про імператорський коржик - N.Kap

Казка про імператорський коржик

 

>> ВХІД ДО КЛУБУ <<

 

 

e-mail

пароль

Увійти

забули пароль?

< реєстрaція >

Зараз на сайті - 15

 AKM

 Bloodredthorn

 Vasul_ILkovuch

 Єлена Дорофієвська

 Зореслав Благомирів

 Капелька

 Ки Ба 1

 Любов Люта

 Мизантроп

 Микола Соболь

 Микола Холодов

 Ніна Незламна

 Олександр БУЙ

 Світлая (Світлана Пирогова)

 Чайківчанка

Пошук

 

автора за іменем

автора за містом

автора за ID

вірша за назвою

вірша за ID

 Пошук

 

 

Google

Перевірка розміру

Перевірити

 

 

 

 

Казка про Імператорський Коржик. Трагедія в трьох частинах.

Передмова.  Казочка написана за мотивами усім відомої історії - для виступу учнів старшої школи в славнозвісному НРЦ, де я маю честь працювати. Присвячена тижню театру.  Реалізована не була через абсолютну непередбачуваність введення та відміни дистанційного навчання внаслідок розповсюдження ковіду.

Цінна, як пам'ять) 

 

                                  Дія перша.

 

На сцену виходить сивобородий старець у невиразному костюмі. За ним декорації - китайська пагода - золотий палац, сади уквітчаних сакур, небо з декоративними красивими хмаринками, блідий, майже прозорий великий місяць. Лунає китайська  традиційна музика, поволі стихає. 

 

 СТАРЕЦЬ-МУДРЕЦЬ:

 

      - Послухайте, люди, прадавню, як світ, небилицю,

        в ній мудрість народна - для розуму щедра пожива,

        що діток - навчить, а дорослим - розвагою стане,

        як згинув хвалько - Імператорський Рисовий Коржик.

 

       В провінції Чжунь, край вікна золотого палацу,

       сидить у зажурі китайський - ЦЕ Я! (голос із вікна) - імператор...

 

Старець непомітно йде за лаштунки.

 

ІМПЕРАТОР:

 

       - Набридли мені по-пекінськи запечена качка,

         креветки у клярі та риба в солодкому тісті!

         Не чуєш невже, о Юань, моя імператрице,

         як серце благає нестерпно про РИСОВИЙ КОРЖИК?

 

Виходить ІМПЕРАТРИЦЯ ЮАНЬ:

 

       - О Сину Небес, ненаситний мій муж-імператор!

         Вже сакури цвіт облітає нетанучим снігом...

         Допоки за ніч у саду розцвітуть орхідеї,

         покірна жона - я спечу тобі Рисовий Коржик!

 

Починає готувати тісто - насипати в миску продукти, примовляючи:

 

      - Найкраща мука із добірного білого рису...

      - Краплинка роси із пелюсток китайських азалій...

      - Свіженькі яєчка пекінської ладної качки... 

 

  ( Одвертається од миски, дістає з кошика яйця - в цей момент з - поза лаштунків виглядає ЛИСИЦЯ, яка щось підсипає у тісто, примовляючи, а потім знову ховається швиденько).

 

ЛИСИЦЯ:

 

     - І дурості дрібку! Ням-ням, Імператорський Коржик! Хі-хі-хі))

 

ІМПЕРАТРИЦЯ нічого не помітила, місить тісто, мугикає, формує коржик, засовує його у піч.

 

 Лунає традиційна китайська музика -  вибігають діти у яскравих костюмах і китайських масках, танцюють.

 

ІМПЕРАТРИЦЯ дістає Коржик, кладе на лавицю, сідає на стілець, витирає чоло:

 

       - Стомилася дуже... Піду-но, мабуть, відпочину.

 Йде за лаштунки.

 

 

                                   Дія друга.

 

Декорації ті ж.

На лавиці погойдується  Рисовий Імператорський Коржик.

 

ІМПЕРАТОРСЬКИЙ КОРЖИК:

 

 - Вже сходить з-за краю червоне і сяюче коло...

   Вже зорі-ліхтарики срібна роса загасила...

   Поглянь же на мене й вклонись, о палаюче Сонце!

   І вроду мою хай побачить уся Піднебесна!

   Бо я - це є Я: Імператорський Рисовий Коржик!

 

Починає співати на мотив пісеньки Колобка:

 

 - Я біленький і пухкенький,

   я, мов сонечко, кругленький,

   не сидітиму на таці

   в імператорськім палаці!

   Я од батька втечу!

   І од матері втечу!

   Бо така велика Цаца

   варта світу - не палацу!

 

Зістрибує з лавиці і котиться по сцені.

 

Декорації змінюються. Імператорський Коржик опиняється у лісі.

 

На сцені з’являється ЗАЄЦЬ.

 

ЗАЄЦЬ:

 

 

- Од ТИГРА всю ніч утікав... Пожую-но травиці...

  Ковтнув би і брата, бо голод - то, звісно, не тітка...

  Як смачно запахло! - аж вуха мої затремтіли!

  О, з'яво! О, щастя! Невже Імператорський Коржик?!!!

  Я ТЕБЕ З'ЇМ!!!

 

ІМПЕРАТОРСЬКИЙ КОРЖИК:

 

- Не їж мене, ЗАЙЦЮ, себе ж-бо позбавиш намарно

  нагоди почути мою найпрекраснішу пісню!

  Лише уяви: заспіває для тебе у лісі

 не Дзідзьо якийсь там, а сам ІМПЕРАТОРСЬКИЙ КОРЖИК!

 

Починає співати:

 

   Я біленький і пухкенький,

   я, мов сонечко, кругленький,

   не сидітиму на таці

   в імператорськім палаці!

   Бо така велика Цаца

   варта світу - не палацу!

   Я од батька утік!

   І од матері втік!

   Та й від тебе утечу!

 

Тікає.

 

 Декорації ті ж. На сцені з"являється ТИГР.

 

 ТИГР:

 

- Всю ніч полював я на ЗАЙЦЯ. Од люті німію!

  Утік Клаповухий... У шлунку виспівує флейта...

  Та вловлює нюх мій у заростях диких бамбуку

  п'янкий аромат... ІМПЕРАТОРСЬКИЙ РИСОВИЙ КОРЖИК!

  Я ТЕБЕ З'ЇМ!

 

 ІМПЕРАТОРСЬКИЙ РИСОВИЙ КОРЖИК:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍