💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Читаємо онлайн Інґа - Скотт Ферріс
прикутий до тупої, ненависної кабінетної роботи на чарлстонській військовій верфі, але Інґа відчувала, що скоро Джек кудись поїде. Вона зізналася, що відчувала це вже багато місяців. Джек завжди прагнув бути в центрі подій. Перебування у Вашинґтоні цілу війну поруч із тими, хто ухвалював рішення, колись могло задовольнити таке прагнення, але тепер він застряг у Чарлстоні, подалі від політики, подалі від війни, подалі від усього. Інґа добре знала Джека, щоб зрозуміти, що йому бракує захоплення. Тепер, після фактичного вигнання з Вашинґтона, таке захоплення можна було знайти на війні.

Інґа сказала, що мусить бути, як інші жінки, і з гордістю спонукати Джека: «Йди і захисти свою країну». Вона знала, що мусить це зробити, «але чомусь гордості не відчувала». Все, про що вона могла тоді думати, це щоби Бог «оберігав тебе» і Джек міг повернутися «з неушкодженим прекрасним тілом» і мати шанс бути тим, ким хотів — «господарем Білого дому, який мріє про ранчо — десь на Заході»{664}.

Молитви до Бога про безпеку Джека змусили Інґу замислитися про віру. «Ти завжди кажеш, що маєш віру, — сказала вона Джекові. — Іноді мені цікаво, чи ти сам у це віриш. Мені здається, що віра, в якій тебе виховали, — порожня. Те, що ти набуваєш з роками, коли Бог підняв [sic] завісу і показав тобі життя, показав усі його красоти і деякі нещастя, — що ж, якщо матимеш віру, воно чогось вартуватиме»{665}.

Того дня святий Валентин був потрібен Інзі як захисник нещасних закоханих. Уявляючи мить, коли Джек повернеться з війни, Інґа написала: «…давай пообідаємо того першого дня, коли ти ступиш на землю, добре? Звісно, якщо ти на той час не одружишся, бо жінка, певно, не зрозуміє. Коли ти молодий і закоханий, це завжди важко зрозуміти, а вона, можливо, такою і буде». Інзі ставало дедалі зрозуміліше, що вона не стане дружиною Джека, але вона його в цьому не винила, натомість звинувачувала себе. Вона вже двічі була заміжня, але якби лише знала, що шлюби із Набі та Фейошем означали неможливість побратися з Джеком, «то я все ще ходила б старою дівою»{666}.

Розділ 50
«Усі радощі молодості, але не відповідальність»

У понеділок, після дня Святого Валентина 1942 року, шанувальники завалили Інґу своєю увагою. Зателефонував п’яний Блок із запитанням, чи вона приїде до Нью-Йорка чи, може, йому навідатися у Вашинґтон? Вона відмовила, але при цьому неуважно пояснювала причини, пам’ятаючи, що збиралася відвідати Джека в Чарлстоні. Потім зателефонував Бернард Барух і почав фліртувати, удавано жаліючись, що Інґа давно не виходила на зв’язок і запитуючи, чи живе вона сама. «Так, — відповіла вона. — І це абсолютно аморально і жахливо, чи не так?» Барух відповів, що це прозвучало безглуздо. Інґа погодилася, але додала, що це також було розсудливо{667}. Коли ж Барух продовжив напосідати і говорити непристойності, вона поклала слухавку.

Телефон задзвонив знову, тож Інґа, вважаючи, що це набридливий Барух, відповіла так, що це змусило Джека запідозрити її в тому, що вона чекала почути когось іншого. «У мене немає коханців, — збрехала вона. — І тебе в мене теж немає». Інґа сказала, що знає про Джекове прохання служити на кораблі, але той відповів, що його запит про переведення до Перл-Харбора відхилили. Потім вона спитала про «церковні справи» (вочевидь, маючи на увазі те, чи її попередні шлюби можна анулювати, якщо вона перейде в католицизм), і Джек відповів, що спілкувався зі священиком і попросив книжку про вчення церкви. Але йому, здається, не сподобалася ця порушена нею тема{668}.

Інґа в розмові була дуже ніжною і, за матеріалами ФБР, весь час зверталася до Джека: «Коханий, серце, красунчику і крихітко Уайлдер»[58]. Джек спитав, коли вона приїде у Чарлстон. «За три-п’ять місяців, — піддражнила його Інґа. — Або ж коли ти справді захочеш мене побачити». Джек відповів, що хоче просто зараз. Він похвалив одну з її останніх колонок, але Інґа заперечила, що вважає її «жахливою». Натомість Джек зазначив: «Ти не знаєш, що добре, а що ні». Інґа, все ще в грайливому настрої, зауважила: «Я знаю, що ти — добрий і водночас збіса поганий». Такі слова змусили Джека жадати її в Чарлстоні просто зараз. Інґа пообіцяла приїхати в п’ятницю{669}.

З огляду на ускладнення в готелі Fort Sumter, цього разу Інґа збиралася зупинитися в Francis Marion. Але якщо вони з Джеком сподівалися, що це завадить небажаному стеженню, то помилялися. ФБР, яке прослуховувало її телефон і квартиру, знову домовилося із патріотичним персоналом готелю про встановлення жучків у тамтешньому номері.

Перш ніж поїхати у Чарлстон, Інґа змогла зустрітися із Джековим дідом по матері — легендарним колишнім конгресменом і мером Бостона, Джоном Френсісом «Медовим Фітцем» Фітцджеральдом. Інґа і Кік приєдналися до нього за ланчем в залі House, де «Медовий Фітц» почав співати (як часто робив) пісню «Прекрасна Аделайн». Він полонив Інґу, яка присвятила йому колонку і заявила: «Довкола нього ніби завжди сонячне світло»{670}. Не дивно, що і Фітцджеральд, який на посаді мера мав сумнівну, жваво обговорювану інтрижку із грудастою папіросницею «Бувай!» Райан, теж захопився Інґою{671}.

Відгуки про книгу Інґа - Скотт Ферріс (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: