Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота - Роман Дашкевич

У перших днях січня 1919 р. прислав Галицький Секретаріят Військових Справ до Києва 2000 новобранців у розпорядження Січових Стрільців. Двісті цих новобранців приділено до Гарматної Бриґади СС. Цими новобранцями доповнено чорноморські батерії, передусім ІІ-ту батерію, а по кілька з них приділено до інших батерій.

У першу річницю проголошення самостійности України, пережила Україна велику, радісну національну подію — проголошення злуки західніх частин України: Галичини, Буковини, Закарпаття — з Українською Народньою Республікою в одну державу.

Перед 22 січня 1919 р. зібрався в Києві Трудовий Конгрес, український парлямент, на який з’їхалися посли із цілої України. З Галичини, Буковини, Закарпаття приїхало 65 послів. Урочисто відбулося відкриття Трудового Конгресу. Голова Директорії Володимир Винниченко відкрив Конгрес. Предсідником конгресу вибрано Семена Вітика, посла з Галичини, який у прекрасній промові повідомив Конгрес, що Західня Україна постановила злучитися з УНР в одну Республіку і відчитав ухвалу Галицької Національної Ради. Потім промовляв голова Директорії Володимир Винниченко, що Українська Народня Республіка приймає Галичину, Буковину і Закарпаття у склад УНР і від нині є тільки одна Українська Народня Республіка. Настала величезна радість. Трудовий Конгрес відбував свої засідання в залі київської опери.

На другий день, 22 січня 1919 р., у першу річницю проголошення Українською Центральною Радою самостійносте України, відбулося на Софійській площі, під пам’ятником гет. Богдана Хмельницького проголошення з’єднання Галичини, Буковини і Закарпаття. Київ був прикрашений килимами і національними прапорами. На Софійському майдані зібралися тисячі народу та українського війська. Універсал про з’єднання читали два члени Уряду УНР і два Галицького Секретаріяту на всі чотири сторони світу. Були присутні представники чужих держав. По відігранні національного гимну відбулася дефіляда війська. У дефіляді взяла участь новозформована далекострільна батерія СС. Дві батерії СС віддали із цієї нагоди салют 101 пострілів. Ця історична подія відбулася дуже велично і святочно. Це ж злучилися в одну державу розділені віками частини України.

Та в Січових Стрільцях було невесело. Мучила їх журба про долю цієї злученої Української Республіки. Рівночасно, як стрілецькі батерії віддавали 101 почесних пострілів, грали гармати на всіх фронтах, відбиваючи ворожі наступи і червоних під Бахмачем, Полтавою, і білих москалів у Донецькім басейні, і наступи поляків у Галичині під Львовом та на Волині над Бугом, а на півдні відбивали коло Одеси наступи аліянтських військ і російських Добровольців. Невеселі були настрої і в гармашів, бо більша частина батерії СС стояла вже у важких боях на фронтах.

У другій половині січня 1919 р. у склад Гарматної Бриґади СС входили 13 легких 3-дюймових батерій, дві гавбичні 48-лінійні батерії, одна важка 6-дюймова гавбична батерія, одна далекострільна 42-лінійна батерія і одна кінно-гірська батерія. Разом було 18 батерій. Батерії воювали на різних фронтах, а деякі були ще в Києві.

Штаб Гарматної Бриґади СС не мав змоги керувати безпосередньо стількома батеріями не лише оперативно, але й організаційно, тому вирішено поділити Гарматну Бриґаду СС на полки.

Поділ на полки не легко було перепровадити, бо батерії були на різних фронтах, у різних околицях. Ішли старання поділити батерії так, щоб у кожний полк попало дві легкі батерії, а третя щоб була іншого типу. Найкраще було б поділити за порядковими числами, але цього не можна було перевести, бо батерії стояли на фронтах не за своїми порядковими числами. Змінювати порядкові числа також не можна було, бо кожна батерія під своїм числом мала вже свою може й коротку, але багату історію та воєнну славу. Тож ділено батерії на полки так, як вони в цей час стояли на фронті, або були разом зібрані.

Командантами полків призначено тих командирів батерій, які служили вже довший час у Гарматній Бриґаді СС.

Батерії поділено таким способом на шість гарматних полків: 1-ший гарматний полк СС. У склад полку входили три батерії: 2-га легка батерія СС під командою сот. Бражука Лавріна, потім — сот. Мертенса Олександра, 7-ма легка батерія СС під командою хор.

Якименка Сергія, а потім — пор. Чорного Сергія, кінно-гірська батерія СС під командою сот. Руссета Ярослава, а потім — хор. Жулудко-Жулудкина Теодора. Командиром полку був пполк. Курах Михайло, адьютантом — Євген Домарадський.

У 1-шім гарматнім полку СС були між іншими старшини: хор. Кокорудз Михайло, хор. Фресевич Юрій, хор. Траска Антін, пор. Кузик Петро, хор. Ґерак Михайло, хор. Артимовський, хор. Задорожний, хор. Репета Лука, пполк. Михайло Хрипач, сот. Олександер Хрипач, хор. Колісниченко Євген, хор. Косенко Іван, хор. Петро Стахів, державним інспектором був сот. Євген Григорук, хор. Мартинів Гаврило.

2-гий Гарматний полк СС. У склад полку входили дві легкі і одна гавбична батерія: 1-ша гавбична батерія СС під командою сот. Білинського, а потім, коли сот. Білинський попав у полон, сот. Катхе. 4-та легка батерія СС під командою сот. Мозаревського. 5-та легка батерія СС під командою сот. Грудзінського.

Командиром полку був сот. Зарицький Володимир.

У 2-гім полку були між іншим хор. Дмитро Купчак, хор. Гладилович Тарас, хор. Шкварик Михайло.

3-тий гарматний полк СС. У склад полку входили три легкі батерії: 1-ша легка батерія СС під командою сот. Гриценюка Василя, 8-ма легка батерія СС під командою сот. Чумакова, а потім — хор. Костенка. 9-та легка батерія СС під командою сот. Вакуловського Віктора. Командиром полку був пполк. Голубаїв Олександер.

4-тий гарматний полк СС. У склад полку входили дві легкі і одна гавбична батерія: 3-тя легка батерія СС під командою сот. Зарицького Володимира (молодшого), 6-та легка батерія СС під командою сот. Олешина, 2-га гавбична батерія СС під командою сот. Кавальджого.

Командиром полку був сот. Д. Інків. У 4-му полку були між іншими — сот. Смоляр, пор. Гловінський Євген.

5-тий гарматний полк СС. У склад полку входили дві