Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота - Роман Дашкевич
Батерії почали свої денні зайняття коло гармат, а на польові вправи виїжджали у Кадецьку Рощу.
По упорядкуванні сімох батерій, приступлено до організації дальших батерій. Зорганізовано кінно-гірську батерію, якої вся обслуга була на конях. Ця батерія мала співдіяти з кіннотою. До цієї батерії увійшло багато гармашів Сердюків. Команду батерії обняв сот. Руссет.
Сердюки колишнього гарматного сердюцького полку за часів гетьмана не хотіли далі служити при війську і протягом кількох днів поодиноко розбіглися. Лишилося кілька старшин і небагато рядовиків. Та все ж таки в артилерійській школі лишилися гармати і трохи коней з сердюцького полку. Зорганізовано чотири нові легкі батерії. Батерії ці дістали назву: 7-ма батерія СС, під командою семінариста хор. Сергія Якименка, 8-ма батерія СС, під командою підполк. Александра Голубаєва, 9-та батерія СС, під командою сот. Сипка. Зорганізовано 2-гу гавбичну 48-лінійну батерію і батерію тяжких 6-дюймових гавбиць, якої командантом був сот. Яків Бутрим. Перша гармата цієї батерії із сот. Бутримом брала участь ще в облозі Києва. Ця батерія мала дві польові тяжкі гавбиці, а третя фортечна 6-дюймова гавбиця. Більше тюжких гавбиць не можна було знайти у Києві. Привезено чотири далекострільні 42-лінійні гармати, щоб зорганізувати далекострільну батерію. Праця провадилася з найбільшим розмахом. Батерії, які облягали Київ, мали забагато обслуги, тож тепер забрано із цих батерій зайвих гармашів до нових батерій. Давніх гармашів із часів української Центральної Ради розділено так, щоб у кожній батерії було їх бодай кілька, а всі вони були, коли не старшинами, то підстаршинами. Усі батерії відбували свої зайняття кожного дня. Стрілецька артилерія стала великою, хоча не дуже сильно зорганізованою, бо військо не можна добре зорганізувати за тиждень, за два, чи чотири. Для стрілецької артилерії, для всіх полків Січових Стрільців, для цілої української армії, потрібно було бодай кілька місяців спокою-миру, щоб виробити дисципліну, солідарність і запровадити загальний порядок.
Була гостра зима — грудень, січень. Миру було потрібно хоча б до весни. Не тільки для війська, але, о Боже! — ще більше потрібно було бодай кілька місяців спокою для цілої Української Народньої Республіки, щоб запровадити лад у цілій державі. Армії, ще до того на фронті, тяжко вдержатися, коли запілля не має порядку.
Уряд гет. Скоропадського мав шість і пів місяця спокою. Був час зорганізувати армію, адміністрацію. Гетьманський уряд не зробив цього, а коли в половині листопада 1918 р. побачив, що австрійські, а потім німецькі війська відходять, а свого українського війська нема, то гет. Скоропадський поїхав просити помочі у москалів, у Добровольців на Дону. Гетьман хотів заміняти австрійські і німецькі штики на російські. Української армії не було. Доказом того, що гетьман майже нічого не зробив у справі організації армії є те, що тисячка Січових Стрільців розбила і Добровольців, і гетьманські сили у бою під Мотовилівкою. Коли б Директорія не підняла повстання, то гет. Скоропадського була б повалила інша тисяча чи десять тисяч повстанців, або таки большевики.
Прогаяно дуже дорогий час.
Доля для України була немилосердна. Тепер цього миру не було. Україна мусіла провадити війну. На Україну наступали зі сходу і півночі совєти, із півдня і південного сходу — біла Росія, а із заходу поляки.
З початком січня 1919 р. командир Осадного Корпусу отаман Коновалець перевів перегляд усіх частин Січових Стрільців. Приїхав до Гарматної Бриґади СС і признав, що в артилерії був таки найкращий порядок.
В українському війську, навіть у самому Києві, не було все в порядку. Військо при облозі Києва було нашвидку організоване. Річ ясна, не було часу запровадити належно! дисципліни. Хоча це військо складалося з вишколених солдатів колишньої царської армії, але в часі революції, большевицької агітації, ці солдати були здеморалізовані. Потрібно було деякого часу, щоб військо зробити дисциплінованим. Не лише рядовики, але й деякі старшини не виконували належно своїх обов’язків. Військо, а то й поодинокі вояки мішалися у справи, які до них не належали, а занедбували свої військові обов’язки. Траплялося, що військові переводили ревізії і арешти цивільних людей. Командир Гарматної Бриґади СС, полк. Дашкевич видав наказ для батерій, що нікому з гармашів не вільно мішатися у кесвої справи. Не вільно гармашеві нікого арештувати, бо гармаші — це військо, а не поліція. Дійсно, не було випадку, щоб гармаші когось цивільного арештували. Заборонено було улаштовувати бенкети, пиятики так гармашам-рядовикам, як і старшинам. Була війна, не було так весело, щоб уряджувати бенкети. Заборонені були старшинські кухні. Старшини повинні були дбати, щоб загальні кухні варили добре для рядовиків і для старшин. Зроблено це тому, щоб не дати причин до ворожої агітації.
На Різдво 1918 р. видано на батерії святочні приділи, щоб кожна батерія уладила різдвяну вечеру на традиційний український лад — з борщем, варениками, кутею, голубцями. У кожній батерії були уставлені столи, за які засіли старшини і рядовики. В кожній батерії була прикрашена ялинка, а в куті сніп-ді-дух. Кожна батерія чекала з вечерею на прихід команданта бриґади. Полк. Дашкевич заходив до кожної батерії, ломав з гармашами проскурку з медом. Бажав гармашам — старшинам і рядовикам — добра, щоб оборонити і закріпити Українську Республіку. На кінець зайшов на вечерю до бриґадного обозу, де були всякі майстри, які направляли телефони, вози, упряж, сідла, чоботи, однострої. Обоз із своїми спеціялістами-майстрами заложено ще при облозі Києва. Він був найбільше помічний при організації нових батерій. Пізно вночі засів до вечері і штаб бриґади, всі разом — командир бриґади, старшини і рядовики. Не засіла до вечері: 5-та батерія, бо вона була на фронті під Одесою у групі отамана Григорієва, і 1-ша батерія, яка мала вартову службу у казармах. Хоча й можна було б змінити по вечері варти іншою батерією, але перша батерія хотіла свою чергу варт відбути, а святочну вечерю постановила уладити на Різдво в полудень. На Різдво, коло полудня, приїхали до Гарматної Бриґади СС Головний Отаман Симон Петлюра з отаманом Є. Коновальцем і кількома старшинами. Головний Отаман з отаманом Коновальцем і старшинами обійшли помешкання всіх батерій. Бажали гармашам „Веселих
