Ананас або новий план захоплення Києва - Дмитро Чобіт

керівника Марганецького гірничо-збагачувального комбінату у день, коли його власником стала фінансово-промислова група «Приват», очолювана тим же І. Коломойським. Таким чином, М. Бродський обярунтовував зацікавленість у новопризначеному голові правління Нікопольського феросплавного заводу пану М. Надточенку і одночасно підкреслював, що він не є представником «Привату», бо свого часу був ним звільнений із керівної посади. Це твердження ні про що не свідчить, це перше. І друге, пана М. Надточенка було призначено на вкрай поспішних зборах акціонерів в Орджонікідзе 30 серпня 2005 року, скликаних саме з ініціативи «Привату», інтереси якого теж дуже дивним чином і з великимпоспіхом чомусь захищав Ленінський районний суд Полтави вже наступного дня! І коли М. Бродський неприховано виявляє свою пряму зацікавленість у певному розв’язанні конфлікту навколо НФЗ, то чи не є це явним захистом інтересів «Привату» радником Прем’єр-міністра України? Наголошую! Це робилося у прямому телеефірі 5 каналу! До речі, ці слова М. Бродського теж не потрапили у текст його опублікованого виступу вкрай заангажованою газетою «Свобода».

Таким чином, скандальна заява Михайла Юрійовича Бродського від 1 вересня 2005 року про корупцію в так званому «оточенні президента» була не чим іншим, як заздалегідь підготовленою провокацією, що неприховано переслідувала мету - переключення уваги громадськості від скандалу довкола Нікопольського феросплавного заводу та звинувачень тодішнього Прем’є-міністра України Юлії Тимошенко у неприпустимому для такого високого урядовця лобіюванні інтересів фінансово-промислової групи «Приват», очолюваної мультимільярдером Ігорем Коломойським. Більше того, цією заявою прагнули перейти від захисту Юлії Тимошенко до нападу проти тих, кого найбільше боялися - випробуваних часом і справами соратників Президента України Віктора Ющенка, які були оголошені так званим «оточенням президента» та ще й звинувачені у тяжких гріхах - корупції.

Час показав, що жодне із голослівних звинувачень М. Бродського та його послідовників - О. Зінченка, М. Томенка і О. Турчинова - не знайшло свого підтвердження. Російський бізнесмен Абрамов, на якого посилався у своїй заяві М. Бродський, вже наступного дня спростував нісенітницю про плановану ним передачу «оточенню президента» 50 мільйонів доларів за сприяння купівлі Нікопольського заводу феросплавів, аукціон з продажу якого навть не був оголошенний тоді і не оголошенний досі, тобто, на час написання цієї книги.

До певного часу Ю. Тимошенко вдавала, що вона дистанціюється від скандальної заяви свого соратника і радника Ю. Бродського. У ЗМІ навіть говорилося, що Ю. Бродський звільнений з посади радника Прем’єр-міністра України. Однак згодом виявилось, що це неправда, бо із цієї високої посади Михайла Юрійовича Бродського було звільнено щойно 15 вересня 2005 року розпорядженням вже нового уряду. Однак, гучні декларації про нібито звільнення М. Бродського після його скандальної заяви дали можливість Ю. Тимошенко ніби дистанціюватися від нього та лицемірно засуджувати його дії перед Президентом.

Додаток № 3

Незручні запитання як штрихи до політичного портрета М. Бродського

З метою пропаганди своєї персони, 23 лютого 2006 р., М. Бродський провів чат із читачами Інтернет-видання «Українська правда», який називався: «Чат з Михайлом Бродським: «Я самый большой оппонент Юлии Тимошенко» [25]. Однак аж 42 запитання цей «великий опонент» залишив без відповіді і будь-яких коментарів. Чому ж тоді йшов на Інтернет-презентацію»?

Нижче подаємо окремі, явно незручні для М. Бродського, запитання із власними коментарями.

1. Mary 23.02.06 12:17

Михаил Юрьевич, Вы любите говорить о свободе слова, а не стыдно ли Вам за того, что собственноручно правили материалы в подконтрольной вам газете «Киевские ведомости»?

Очевидно запитання подав журналіст, якому доводилось працювати під опікою М. Бродського. Автору цих рядків відомо, що колеги по перу вкрай негативно оцінюють методи роботи Михайла Юрійовича у його власних ЗМІ. Зокрема, в оформленні обкладинки цієї книги взяли активну участь колишні співробітники газети «Ведомости украинской мебельной группы «Венето».

2. Pavel_G 23.02.06 12:11

Уважаемая УП! Почему острые вопросы, поставленные читателями, не задаются г-ну Бродскому во время конференции?

Запитання насправді задаються, інша справа, що відповідей немає. Так буває, коли сказати нема чого.

3. Wlodko 23.02.06 12:00

За какие дела ты пролез под «крылышко» БЮТа и стал членом партии, даже дважды?!

І не просто «проліз», а й ще й отримав на «відкуп» такий ласий шмат як «Київрада», де М. Бродський має намір спочатку очолити фракцію БЮТ, стати заступником мера, а потім - керувати всім містом.

Очевидно Юлію Володимирівну слід привітати з таким вдалим вибором. Мабуть є за що так поважно віддячувати пану Бродському.

4. Wlodko 23.02.06 10:53

Миша, скажи честно, - ты согласен с тем, что все, кто на данном этапе при больших деньгах и при крупной недвижимости, - это бандиты в «белых воротничках» и их нужно судить и репреватизировать!?

А кого Юлія Володимирівна може «реприватизувати»? Невже власних списочників: Губського, Сігала, Фельдмана, Абдулліна, Васадзе, братів Буряків, Хмельницького, Жеваго, Баграєва, Веревського, Єдіна і т. д.?

5. SIDS1 23.02.06 10:53

Михайле, чи не змогли б Ви, як член Політради ВО «Батьківщина» пояснити, за якими принципами формувалися списки кандидатів у депутати до місцевих рад.

Мабуть за такими самими, як і у Верховну Раду України, особливо це стосується перших двадцяток кандидатів у депутати обласних рад від БЮТ.

6. uria 23.02.06 10:45

Ув. Михаил Юрьевич!!! Мы верим ВАМ и в ВАС!!! Знайте, что есть преданные ВАМ люди.

Блаженні ті, що вірять. Хоч і дуже дивно, що є й такі, які все ще вірять М. Бродському.

7. Lena21 23.02.06 10:12

Михаил мне Вас просто жаль, я прочитал все вопросы и ни одного человеческого - все требуют от Вас каких то оправданий и объяснений. Вы это заслужили?

Якби не заслужив, то й не запитували б.

8. Lena21 23.02.06 10:01