Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо - Всеволод Зіновійович Нестайко

". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »., а не"щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »..«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик ", а не" щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »., а не"щик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик ", а не" щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »., а не"щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр ».. "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр ». Щик"у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик ", а не" щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »., а не"щик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик ", а не" щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »., а не"щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »..«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик ", а не" щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »., а не"щик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик«Якщо основа слова закінчується на де, ТЕ, зе, се, ШЕ, то для утворення іменників, що позначають назви людей за їх професії, занять, вживається суфікс"чик ", а не" щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »., а не"щик ". "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр ».. "Щик" у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр ». Щик"у всіх інших випадках. Приклади: перекладач, палітурник, візник, рознощик, перебіжчик. Але — шпалерник, скляр »..

Закриваю підручник і кажу Яві:

— А ну повтори!

Ява дивиться в небо і починає:

— Суфікс «чик», а не «щик», який позначає професію, пишеться після де, ТЕ… зе… зе… — І по очах видно, що думки його десь далеко–далеко, в лісі чи на річці, серед галасливих очеретів, де хлюпоче риба, і крякає в заростях дика качка. — Зе… зе… де, ТЕ… зе… тьфу! — Ява не витримує: — А ну давай ти!

Я теж закочував очі і починаю бубоніти:

— Суфікс «чик», а не «щик» пишеться, коли основа закінчується на зе, де, ТЕ, се… се… се… — Далі цього чомусь не йде.

Я починаю спочатку, але знову не виходить. Тоді я трохи прочиняю підручник (палець мій завбачливо закладено на потрібній сторінці) і намагаюся зазирнути.

Але Ява не дає:

— Ні, ні, не підглядай. Ти на пам'ять.

На пам'ять у мене не виходить. Розкриваємо підручник і знову читаємо. Поки читаємо — все в голові. Закриємо — як вітром видуло.

— Ось заноза! — Сердиться Ява. — Якихось п'ять літер — і ніяк не запам'ятаєш. Коли пишеться «щик», легко — в усіх інших випадках, хоча таких випадків мільйон. А тут всього п'ять буквочек, після яких «чик», — і хоч ти трісни… Слухай, знаєш що — давай придумаємо на ці п'ять букв слово. Слово велике — його відразу видно, а буквочки, як комашки, маленькі, хіба їх запам'ятаєш.

Мені ця ідея сподобалася, і ми починаємо складати слово.

— «Же–ле–зо», — каже Ява.

Прекрасне слово, але «л» заважає (нікому воно не потрібно), і нема «д», «т», «с» — більшої половини букв.

— «Ді–вер–сант», — кажу я.

— Чудове слово, ще краще, ніж «залізо», але куди ти дінеш «в», «р», «н», і як ти замість них вставиш «ж» і «з»?

Мучилися ми довго. Які тільки слова не брали! І «дот» і «динаміт», і «жовток», і «парасолька», і навіть «дизентерія». Всі вони були невідповідні.

— «Же‑таки… жест»… — задумливо тягну я.

— А зе і де куди накажеш всунути?

— «До–о-лжность», — бурмоче Ява.

— Зе нету в твоїй «посади». І ли тут, ни. Не проходить така «посаду».

— А ну її в болото! — Сердиться Ява.

— «Бо–ло‑то», — бурмочу я. — Тьху! Так і з глузду з'їхати можна!

— Слухай, — роздратовано каже Ява, — а хто сказав, що обов'язково потрібно тільки одне слово? А якщо два коротеньких? А ну, які там букви?… Де, ТЕ, зе, се, ШЕ… Значить, так… Де, ТЕ… де, ТЕ… Ну, так про що розмова? Де, те — це «діти». Ясно. Далі що там? Зе, се, ШЕ… се… се… ШЕ. «Са… жа»… «Са–жа»… «Діти», «сажа»… Залишається зе… зе… за… «Діти за сажею». Все…