💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Поезія » І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін

І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін

Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Теплом втішаємося ми. А серце мимоволі хоче Хоч трошки сніжної зими. «У погоды меняется вновь настроенье…»
У погоды меняется вновь настроенье: Снова по небу тучи бегут чередою. Снег, возможно, несут по зимы повеленью, Но кропили с утра дождевою водою. А вчера исключительно день был погожий, И порою казалось, что вовсе весенний, Да и нынче на зимний совсем не похожий. Он сегодня, скорее, так, позднеосенний. Сколько там уж до Нового года осталось, А зима до сих пор не набрала разбега. Ничего, подождем еще самую малость, И она непременно порадует снегом. «Какой туман! Сплошная пелена…»
Какой туман! Сплошная пелена, И сквозь нее мой скорый поезд мчится… Я с книгой у вагонного окна, Листаю за страницею страницу… Уже давно проклюнулся рассвет, Но муть тумана все закрыла дали. С избытком он, а снега – вовсе нет, Хоть именно его мы ожидали. Сбегает дней последних череда, Всего их шесть до Нового осталось… Да, Новый год без снега – не беда, Однако же его хотелось… Жалость. Но, будь как будет. Лишь бы он принес В наш общий дом мгновение покоя. Чтобы, устав от смерти, горя, слез, Мы навсегда простились бы с войною… Течет вдоль окон мутный полумрак. Хоть день уже, туман не отступает… Как мы хотим, пускай все будет так! А будет как, один Всевышний знает. «Встретило утро пронзительной стужей…»
Встретило утро пронзительной стужей. Славно мороз потрудился в ночи. Ярко сверкают замерзшие лужи, Солнца с небес отражая лучи. Весь горизонт застеклен синевою. Невероятное неба окно! Встретилось утро впервые с зимою,
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: