Свіжі відгуки
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Справді, все забуваєш, в голові лиш – дійти! Начебто не в напрузі, все ж таки відпочив, А думки всі про друзів, особливо вночі… Не лишає тривога, й сни щось дуже чуткі. Скоро знову в дорогу… Міцний потиск руки. Встав і – вмить розчинився у холодній пітьмі. Тільки дим залишився – й накурилися ж ми. Вже й мені щось не спиться, всі думки – на війні, Що колись все ж скінчиться… Та для нього – вже ні… «Привет, Берлин! Давно мы не видались…»
Привет, Берлин! Давно мы не видались. Так, почитай, уже чуть больше года. Помню, тогда, когда с тобой прощались, Была весна и жуткая погода. Дождь город мыл три дня без перерыва, И он весь был заполнен вязкой влагой. Мы, обходя весенние разливы, Шли с дочерью на митинг у Рейхстага. К воротам[1], тем, что там неподалеку, С плакатом «Путін! Геть із України!» Хоча уже минуло більше року, А пам’ятаю все, немов це нині. Сегодня ж небо синего синее, И солнце льется золотом на крыши. Почувствовал, что знойный ветер веет, Как только я из самолета вышел. Такое для Берлина непривычно. Это не Крым, и нет здесь криков чаек… Но, думаю, что будет все отлично, Коль солнышком Берлин меня встречает. «Вечер на Шпрее. Люди танцуют сальсу…»
Вечер на Шпрее. Люди танцуют сальсу. Дамам и кавалерам в среднем за семьдесят. Как-то по жизни питаю любовь я к вальсу, Но не уверен, что смог бы сейчас танцевать. Кудри седые спадают дамам на плечи, У кавалеров – блеск лысин от фонарей… Это обычный, просто берлинский вечер, Но не такой, как на родине нашей, моей. «Спекотний день змінив спекотний вечір…»
Спекотний день змінив спекотний вечір, Здається, на ніч стало ще більш жарко. Дорослі горожани і малеча Міські окупували сквери й парки. Газони, щедро зранку ще политі,
Привет, Берлин! Давно мы не видались. Так, почитай, уже чуть больше года. Помню, тогда, когда с тобой прощались, Была весна и жуткая погода. Дождь город мыл три дня без перерыва, И он весь был заполнен вязкой влагой. Мы, обходя весенние разливы, Шли с дочерью на митинг у Рейхстага. К воротам[1], тем, что там неподалеку, С плакатом «Путін! Геть із України!» Хоча уже минуло більше року, А пам’ятаю все, немов це нині. Сегодня ж небо синего синее, И солнце льется золотом на крыши. Почувствовал, что знойный ветер веет, Как только я из самолета вышел. Такое для Берлина непривычно. Это не Крым, и нет здесь криков чаек… Но, думаю, что будет все отлично, Коль солнышком Берлин меня встречает. «Вечер на Шпрее. Люди танцуют сальсу…»
Вечер на Шпрее. Люди танцуют сальсу. Дамам и кавалерам в среднем за семьдесят. Как-то по жизни питаю любовь я к вальсу, Но не уверен, что смог бы сейчас танцевать. Кудри седые спадают дамам на плечи, У кавалеров – блеск лысин от фонарей… Это обычный, просто берлинский вечер, Но не такой, как на родине нашей, моей. «Спекотний день змінив спекотний вечір…»
Спекотний день змінив спекотний вечір, Здається, на ніч стало ще більш жарко. Дорослі горожани і малеча Міські окупували сквери й парки. Газони, щедро зранку ще политі,
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: