Том 10 - Леся Українка

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч., т. З, с. 175.

Подається за автографом (ф. 2, № 172).

...С умні звістки з-за кордон у...— Звістки про те, що журнали «Житє і слово» і «Зоря» припинили існування.

...Ті «дрібнесенькі датки»...— Йдеться про кошти, які збирав М. Ковалевський на видання прогресивної української преси в Галичині. Галицькі видавці часто використовували ці кошти не за призначенням.

Theatre libre мене раду є...— Йдеться про театральну трупу М. Старицького, яка планувала постановку драми «Блакитна троянда».

...В pendant Мані.— Йдеться про Марію Старицьку, яка мала грати роль Любові Гощинської.

Атлас (або Атлант)—за грецькою міфологією, титан, який на своїх плечах тримав небозвід.

...Проти толстовщини і подібного сумбуриз-м у...— Леся Українка має на увазі богошукання та теорію непротивлення злу Л. Толстого, які вона гостро засуджувала.

Сеньобос Шарль (1854—1942), французький історик ліберального напряму, професор Сорбонни. Його книжка «Історія європейської цивілізації в XIX ст.» зацікавила Лесю Українку широким фактичним матеріалом.

«У л і т а» тут мабуть, «Літературна громадка»^

Тепер вернімось «з форуму д од ому» — латинська приповідка, що означає: «Залишмо розмови про громадські справи, перейдімо до справ буденних».

239. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 24 листопада 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т* 5, с. 209—210. Подається за автографом (ф. 2, № 279).

«Н а д е ж д а» — петербурзько транспортне товариство, яке мало філії в інших містах.

На л е п т а х я написала фраз у...— «Нема його, і мов людей не стало».

240. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 28 листопада 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 282—287,

Подається за автографом (ф. 2, № 280).

...Н а іншій могил і.— На могилі М. Л. Драгоманова.

Я помогла б тобі плакат и...— Сестра Лесі Україпки тяжко переживала арешт свого нареченого Михайла Васильовича Кривинюка, якого в цей час мали відправити із Лук’янівської в’язниці на заслання.

...Не так з самою М арга ритою, як з її чоло-в і к о м...— У липні 1893 p. М. М. Комарова одружилася з Михайлом Дмитровичем Сидоренком (1859—1927), асистентом, а згодом професором мінералогії Одеського університету.

Петро Васильович — чоловік Олени Аптоиівни (тітки Лесі Українки) П. В. Тесленко-Приходько.

Полонський Ілля Борисович — київський знайомий Коса-» чів, юрист. Докладніших відомостей немає.

С о л о н — політичний діяч і ноет давніх Афін. Працював у галузі законодавства, свої міркування на теми моралі і законності інколи викладав у віршах («Повчання афінянам», «Повчання самому собі»).

Л і ку р г — легендарний законодавець Спартп (давня Греція), якому приписують складання законів, що визначали устрій спартанської держави.

...З а с о х н е и а «І л о в а й ц і».— Леся Українка має на увазі офіційно прийнятий у той час у школах підручник з історії Росії Д. І. Іловайського (1832—1920), історика дворянсько-монархічного напряму. В підручниках Іловайського історія Росії зводиться до діяльності царів і полководців. Дбаючи про навчання своїх сестер, Леся Українка рекомендувала їм широку літературу, що виходила за межі шкільних програм, сама давала їм уроки, підготовлені на основі грунтовних джерел.

«Н о в о е слово» — щомісячний науково-літературний і політичний журнал, що видавався в Петербурзі в 1894—1897 pp., спочатку ліберальними народниками, а потім (з весии 1897 р.) — «легальними марксистами». Революційні марксисти використали сторінки журналу для пропаганди своїх поглядів і боротьби з на^ родництвом. У лсурпалі публікували окремі праці В. І. Ленін, Г. В. Плеханов. Із праць В. І. Леніна тут надруковано: «До характеристики економічного романтизму», «З приводу однієї газетної вамітки». У журналі співробітничав Максим Горький.

...Напиши Ш урі...—Мова йде про О, Судовщикову-Косач (Грицько Григоренко).

241. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 14 грудня 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 34—35.

Подається за автографом (ф. 2, № 473),

Кінець листа не зберігся.

242. ДО І. Я. ФРАНКА. 19 грудня 1897 р. Ялта

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч., т. З, с. 177-178.

Подається за автографом (ф. З, № 1626, с. 211—213)

...Публіцистичний контроверс...— Йдеться про полеміку, що відбулася між Лесею Українкою та І. Франком з приводу його статті «З кінцем року» (див. прим, до листа 213).

...Заснування нового «Вісника»...—Мова йде про «Літературно-науковий вісник», який почав виходити з 1898 р.

...Дещо таке і дехто такий, якого вже в «Віснику» не буд е...— Тут Леся Українка має на увазі, що в «Літературно-науковому віснику» не буде імені і праць М. П. Драгоманова.

Для початку посилаю в і р ш і...—Леся Українка надіслала для «Літературно-наукового вісника» вірші «Східна мелодія», «Мрії» (надруковані в другій книжці журналу 1898 p.).

243. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 25, 26 грудня 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Творп в 5-ти т., т. 5, с. 211—214.

Подається за автографом (ф. 2, № 174).

«Ділові справи» — переговори з трупою М. Кропивни-цького про постановку драми «Блакитна троянда».

Р у д е н к о Іоїл Мефодійович — український актор-комік, антрепренер (трупи М. Старицького), організатор аматорського театру в Чернігові.

Зарницька (Азгуріді) Єфросинія Пилипівна (1867—1936) — відома українська драматична артистка, грала в трупі М. Кропив-ницького та іп.

Мирославський (Винников) Костянтин Павлович (? — 1907) — український актор, антрепрепер, писав короткі російські водевілі, вистави яких ішли як додаток до українських п’єс-

Spiewak jestem niestety! Spiewac nie mam ko-mu! («Я співець, на жаль! Співати не маю кому!») — цитата з твору А. Міцкевича «Конрад Валенрод».

...Д ала мого «Співця» в юбілей ний збірни к...—» Мова йде про збірник «Привіт д-ру Івану Франку в 25-літній ювілей літературної його діяльності складають українсько-руські письменники» (Львів, 1898). Тут вперше надруковані дві поезії Лесі Українки — «Поет під час облоги» (в листі названо «Співець») і «Товаришці на спомин», що я для нього не «паршива вівця»...— Йдеться про участь Лесі Українки в соціал-демократичному робітничому русі. П. Л. Тучапський та інші зв’язківці передавали їй конспіративні доручення від соціал-демократичних гуртків, які вона виконувала.

244, ДО О. П, КОСАЧ (сестри), 27 ерудпя 1807 р. Ялта

Друкується впершо за автографом (ф, 2, № 251),

245» ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ» Я січня 1808 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження,