У деякі дні була особлива традиція, коли загони ходили до сцени й, сидячи на лавках, співали під баян гімн табору і всілякі літні пісні, що так сильно підіймають настрій. Заходом керував Валера, по-тверезому грати не любив, але вміє, тому Галина Андріївна змусила.

Також був Діма, його грі на гітарі позаздрить багато хто, тільки діставав він її зазвичай ввечері й ніякого нудного хору там не було, лише сучасні пісні.

У наймирніший час - на тихій годині, Галина Андріївна зловила дванадцятьох своїх вожатих на головній площі й вишикувала в ряд для нового оголошення.

- Отже, завдання таке: через тринадцять днів буде батьківський день, потім приїжджає комісія. Потрібно по номеру від кожного загону, виступ вожатих і танцювальний флешмоб від усіх. Знайдете пісню веселу, може і я з вами станцюю.

- О, мої очі, - Рік схопився долонями за щоки та відкрив рота.

Галина Андріївна різко повернулася у його бік.

- Оцінила я твій жарт, не шифруйся. Щодо номера вожатих, давно в нас не було вальсу.

- Чому б дітям не станцювати? - запропонувала Вероніка.

- Це вже було, потрібно щось нове.

- Ви можете посміхнутися, новіше нічого не буде, - підчепив Валера.

- Якого це буде? - запитала Аліса.

- Числа чи хріна? - шепнув Діма їй на вухо.

Великих зусиль їй вартувало не засміятися і дочекатися відповіді.

- Двадцять третього червня.

- Ой, а я не можу! - скрикнула Агата, затягуючи світле волосся у хвіст. - Я ж у вас давно на той день відпрошувалася.

- Так, я пам'ятаю, - директорка невдоволено кивнула. - Обійдемося без тебе.

Галина Андріївна дала підлеглим час до завтра, щоб усе обміркувати, а потім прийти зі своїми ідеями, які, звісно ж, їй не сподобаються.

- Хто з ким танцює? - поцікавилася Христина, коли їхній наглядач зник з очей геть. - Якщо моя участь обов'язкова, то я буду з Мішею.

- А що робити нам? - одночасно запитали Діана й Аліса.

Діма в роздумах обійняв їх обох за плечі:

- Я б із радістю запропонував свою допомогу, але не знаю, кого з вас обрати.

- Нехай Галинка сама вирішує, так буде чесно, - запропонувала Діана.

- Згодна, - додала Аліса. - Не будемо ж ми через Діму битися.

Сподобався роздiл?

Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно

$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Сонце, молодість, салют - Світлана Бонд (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Клянусь, я твоя - Поліна Ендрі