Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
Великий платник податків, щодо якого центральним органом державної податкової служби прийнято рішення про переведення на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку в органах державної податкової служби, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.
(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 23.12.2010 р. № 2856-VІ, від 07.04.2011 р. № 3205-VІ, від 07.07.2011 р. № 3609-VІ)
Взяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються органами державної податкової служби. Органи державної податкової служби здійснюють обмін відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у порядку взаємодії із державними реєстраторами та Єдиним державним реєстром.
Органи державної податкової служби здійснюють контроль відомостей, які надійшли з Єдиного державного реєстру, щодо коректності використання реєстраційних номерів облікових карток платників податків та вживають заходів для усунення помилок державними реєстраторами, а також повідомляють платників податків про виявлені помилки в реєстраційних номерах облікових карток платників податків та про необхідність подання уточнених відомостей до відповідних органів. Після уточнення даних орган державної податкової служби проводить коригування відомостей щодо реєстраційних номерів облікових карток платників податків в Єдиному банку даних юридичних осіб.
Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.
Підставою для взяття на облік за основним місцем обліку в органі державної податкової служби є надходження до цього органу:
— відомостей з Єдиного державного реєстру або з відповідної реєстраційної картки про проведення державної реєстрації юридичної особи;
— відомостей з Єдиного державного реєстру або відповідного повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;
— повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи;
— документів, які подаються юридичною особою або відокремленим підрозділом юридичної особи, для якої законом установлені особливості їх державної реєстрації та яка не включається до Єдиного державного реєстру;
— документів, які подаються юридичною особою або відокремленим підрозділом юридичної особи за бажанням такого платника податків.
Платники податків — юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб, для яких законом установлено особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру (військові частини, відокремлені підрозділи, нерезиденти тощо), для взяття на облік за основним місцем зобов’язані подати у 10-денний строк після державної реєстрації відповідну заяву до податкового органу. Взяття їх на облік здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від них заяви.
Після взяття на облік орган податкової служби надсилає платнику відповідну довідку за встановленою формою.
Після взяття платника податків на облік за основним місцем обліку орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за встановленою формою. Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків в органі державної податкової служби.
Військові частини зобов’язані стати на облік за місцем своєї дислокації протягом 10 календарних днів після отримання свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарювання, подавши до податкового органу відповідну заяву.
Вихідною умовою для взяття на облік в податкових органах відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є його акредитація (реєстрація, легалізація) на території України, яка здійснюється уповноваженими державними органами згідно з чинним законодавством.
Документом про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України є:
— для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, на які поширюється дія Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» — свідоцтво про реєстрацію представництва, видане центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики;
— для філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні — свідоцтво про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні, видане Міністерством юстиції України;
— банківська ліцензія — для філій іноземних банків;
— погоджене, прошите, засвідчене на звороті відбитком печатки Секретаріату Правління Національного банку положення про представництво іноземного банку, титульна сторінка якого засвідчена підписом заступника голови і відбитком печатки Національного банку, — для представництв іноземних банків (до органу державної податкової служби подається копія титульної сторінки положення із пред’явленням оригіналу);
— для інших відокремлених підрозділів-нерезидентів — документ, виданий уповноваженим органом державної влади України, що засвідчує реєстрацію, акредитацію, створення, отримання згоди, дозволу тощо на функціонування відокремленого підрозділу нерезидента на території України.
Постійне представництво — постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.
З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або
