Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

діяла до 2012 р., була неврегульованість проблеми фінансових наслідків порушення платником єдиного податку законодавчо встановлених обмежень. Саме ця проблема вирішується в пунктах, що коментуються, шляхом застосування спеціальних підвищених ставок податку (див. табл. 14.6).

Розмір спеціальних ставок єдиного податку залежить від групи, до якої віднесений платник. Для громадян-підприємців він дорівнює розміру базової ставки податку на доходи фізичних осіб — 15 %, а для юридичних осіб — подвоєному розміру обраної ставки єдиного податку (тобто 6 або 10 %).

Базою при нарахуванні податку за підвищеними ставками є сума доходу, отриманого при порушенні таких умов застосування спрощеної системи:

— перевищення гранично-припустимого для відповідної групи платників єдиного податку обсягу доходу (відповідно до пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу);

— порушення форми розрахунків за відвантажені товари (пункт 291.6 статті 291 цього Кодексу);

— здійснення видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (пункт 291.5 статті 291 цього Кодексу);

— здійснення видів діяльності, які не внесені до Свідоцтва платника єдиного податку — для платників групи 1 та групи 2 (пункт 291.4 статті 291 цього Кодексу).

293.6—293.7. Дані пункти стосуються платників єдиного податку, віднесених до першої або другої груп, для яких органами місцевого самоврядування встановлюється фіксована податкова ставка. Розмір цієї ставки залежить від виду здійснюваної підприємницької діяльності та може бути різним (у межах регламентованих Кодексом діапазонів) на території різних територіальних громад.

Внаслідок цього на практиці виникають неоднозначні ситуації.

У випадку, коли підприємницька діяльність різних видів (на які встановлені різні ставки єдиного податку) здійснюється платниками на території однієї територіальної громади (пункт 293.6 статті 293), загальним правилом є застосування більшої зі встановлених для цих видів діяльності ставок єдиного податку.

Це ж правило застосовується й у ситуації, коли підприємницька діяльність здійснюється на території різних територіальних громад, органами місцевого самоврядування яких встановлені різні ставки для тих самих видів підприємницької діяльності (пункт 293.7 статті 293). У цьому випадку єдиний податок також має бути сплачений за максимальною ставкою.

293.8. Введена Податковим кодексом України диференціація груп платників єдиного податку в сукупності із запровадженням спеціальних підвищених ставок потребує законодавчого врегулювання особливостей застосування ставок єдиного податку, встановлених пунктами 293.3 — 293.5 статті 293, чому й присвячений аналізований пункт (табл. 293.8.1).

Таблиця 293.8.1

Варіанти дій платників єдиного податку у випадку перевищення граничного обсягу доходів, встановленого для відповідної групи

Групи платників єдиного податку 1 2 3 Варіанти дій платника 1) перехід на застосування ставки єдиного податку, визначеної для другої групи платників; 1) перехід на застосування ставки єдиного податку, визначеної для третьої групи платників; перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом 2) перехід на застосування ставки єдиного податку, визначеної для третьої групи платників; 2) відмова від застосування спрощеної системи оподаткування 3) відмова від застосування спрощеної системи оподаткування Момент 3 кварталу, наступного за кварталом, у якому перевищено граничний обсяг доходу переходу Ставка, за якою 15% у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті оподатковується сума перевищення

Цим пунктом встановлені також умови для вибору ставки єдиного податку платниками третьої та четвертої груп.

Так, зокрема, ставка в розмірі 3 відсотки може бути обрана:

— суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше