Precedent UA — 2015 - Колектив авторів

справи: заявник, журналіст та правозахисник, під час президентських виборів 2004 року висвітлював в пресі засідання та рішення територіальної виборчої комісії (далі — ТВК) № 186. 31 жовтня 2004 року о 14.00 під час першого туру голосування заявник попросив секретаря ТВК надати йому копії рішень цієї комісії, що були винесені раніше того ж дня щодо питання можливості ТВК вносити зміни до списків виборців без погодження цієї комісії. Пізніше заявник попросив надати йому також копії рішень по кожній виборчій дільниці та копії протоколів засідань ТВК від 31 жовтня. Так як заявникові не була надана запитувана ним інформація, то він направив письмовий запит голові ТВК, однак йому було відмовлено, мотивуючи це тим, що вся ця інформація була вивішена на інформаційному стенді в приміщенні, де проходили вибори. Того ж вечора заявникові півгодини забороняли входити до приміщення на засідання ТВК, тому він не був на частині цього засідання комісії. Він поскаржився голові ТВК, але його скаргу залишили без розгляду. Під час другого туру виборів 21 листопада заявник попросив надати йому рішення ТВК № 1–116 від 17 листопада, згідно якого працівникам міліції була дозволена присутність під час виборів. Його прохання було проігнороване. Того ж вечора ТВК прийняла рішення заборонити заявникові бути присутнім на засіданнях ТВК, оскільки він заважав їх роботі. Заявник попросив протокол цього засідання, але йому відмовили, вказавши, що він розміщений на інформаційному стенді ТВК. Заявник оскаржив відмову ТВК у наданні йому копії запитуваних ним документів та заборону присутності на засіданнях до Суворовського районного суду міста Херсону, вказуючи на неправомірні дії представників державного органу відповідно до Глави 31-А Цивільного кодексу України. Суд виніс рішення 3 березня 2005 року, що заява була подана не за тими правовими підставами, а саме, що потрібно було звертатися згідно положень Глави 30-Б цього Кодексу та Закону України «Про вибори Президента». В той же час 15 травня 2006 року Комсомольська районна прокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи щодо працівників ТВК у відповідь на скаргу заявника щодо перешкоджання ними законній професійній діяльності журналіста по статті 171 Кримінального кодексу України. А 17 травня Апеляційний суд міста Херсону залишив рішення суду 1 інстанції без змін. Касаційну скаргу заявника залишили без розгляду, так як закон не передбачав такого виду оскарження в даній категорії справ.

Суд встановив, що судовий розгляд у справі заявника було припинено без розгляду його по суті, тому на думку Суду, ця ситуація оцінюється як відмова у правосудді, що порушує саму суть права заявника на доступ до суду.

Представник заявника в Суді: адвокат Аркадій Бущенко.

Суд визнав порушення статті 6 § 1 Конвенції

Норми національного законодавства, що пов’язані із рішенням: розділ 31-А, розділ 30-Б Цивільно-процесуального кодексу України, статті 12, 104 Закону «Про вибори Президента України», статті 42, 43 Закону України «Про інформацію».

Основні тези:

«Судовий розгляд у справі заявника був завершений без розгляду його по суті. На думку Суду, ця ситуація оцінюється як відмова від правосуддя. Яка порушує саму суть права заявника на доступ до суду…» (§ 57)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–112570

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1388339430

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

1) рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року, справа: № 810/5157/14, судді: Глущенко Я. Б., Пилипенко О.Є. та Романчук О. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41281914

Теза із рішення: «…Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У справі «Шаповалов проти України» (рішення від 31 липня 2012 року) Судом вказано, що для того, щоб право доступу до суду було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити акт, який є втручанням в її права…»

2) рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року, справа № 815/6959/14, судді: Шляхтицький О.І., Джабурій О. В. та Крусян А. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43566455

Теза із рішення: «… У справі «Шаповалов проти України» Європейський суд з прав людини зазначав, що в цій справі заявник є журналістом і він вимагав запитувану інформацію для виконання професійних обов’язків, тобто для публікації матеріалів, пов’язаних із виборами. Це включало висвітлення ходу президентських виборів, і невиконання цього завдання могло завдати шкоди його діловій репутації та кар'єрі. Отже, спір в національних судах був важливим з огляду на особисті та професійні інтереси заявника. Більш того, його право як учасника інформаційних відносин отримувати необхідні документи визнається відповідно до національного законодавства…»

3) рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, справа № 805/2046/15-а, суддя Кравченко Т. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44545242

Теза із рішення: «.У справі «Шаповалов проти України» (заява № 45835/05, остаточне рішення від 31 липня 2012 року) Європейський суд з прав людини встановив порушення п. 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що сама сутність доступу до суду була порушена відмовою у справедливому судовому розгляді через відсутність одностайної позиції національних судів щодо застосовності певного законодавчого акту стосовно розгляду скарг заявника та закриття провадження у справі заявника без її розгляду по суті…»

«Розумний строк» судового розгляду

Лопатін і Медведський проти України, № 278/03; 6222/03, 20 травня 2010 року (див. Незаконне тримання під вартою)

Осаковський проти України, № 13406/06, 17 липня 2014 року (див. Погане поводження та його розслідування)

Шалімов проти України, № 20808/02, 04 березня 2010 року (див.