Криміналістика - Андрій Віталійович Кофанов

вивчення наданих матеріалів, з’ясування сутності поставленого перед експертизою завдання, визначення достатності наявних матеріалів, окреслення загальної схеми дослідження, постанову окремих завдань, які вирішуються кожним експертом окремо;

— аналітичний, який передбачає виявлення властивостей об’єктів дослідження шляхом застосування різних методів та засобів;

— порівняльний, на якому проводиться співставлення об’єктів та визначення характеру зв’язків, що існують між ними;

— заключний, який складається із оцінки результатів, виділення підстав для висновків та формулювання відповідей на поставлені питання (висновків).

Проведення експертизи завершується висновками, які бувають викладені у таких формах:

— категоричне (позитивне чи негативне) вирішення питання в повному обсязі;

— категоричне позитивне часткове вирішення питання (ймовірний висновок) з обґрунтуванням неможливості його вирішення у повному обсязі (усі виявлені характеристики об’єктів, що порівнюються, співпадають, але їх недостатньо для категоричного позитивного вирішення в повному обсязі; в цьому випадку замість ототожнення може бути визначена спільна родова або групова належність);

— висновок про непридатність об’єктів для вирішення поставленого питання (наприклад, непридатність речових доказів для встановлення факту контактної взаємодії через відсутність ознак механізму взаємодії);

— повідомлення про неможливість вирішення питання із детальним обґрунтуванням причин.

74. Оцінка висновку експерта

Оцінка висновку експерта полягає в його наукової достовірності.

Існує два способи оцінки наукової достовірності висновку:

1. Аналіз умов і методів проведених досліджень. При аналізі умов і методів проведених досліджень суттєве значення мають такі питання:

— чи компетентні експерти;

— чи досліджуються справжні об’єкти;

— чи відповідають зразки, представлені на експертизу, таким загальним вимогам: безсумнівність походження, репрезентативність, порівнянність;

— чи переконливі кінцеві наукові положення, прийняті експертом;

— чи є проведені експертами дослідження повними, а їхні висновки достовірними;

— чи не є висновки експертів суперечливими;

— яка форма висновку.

2. Зіставлення висновків експертів з іншими доказами, що містять відомості про предмет дослідження.

РОЗДІЛ V
КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА
1. Поняття, предмет та завдання криміналістичної методики

Криміналістична методика або методика розслідування окремих видів злочинів, як розділ науки криміналістики, є системою наукових положень і рекомендацій, що базуються на них, щодо розслідування і попередження вбивств, розкрадань, крадіжок, розбоїв та інших видів злочинів. Вона охоплює загальні положення, що торкаються розслідування будь-якого злочину, криміналістичну характеристику і окремі методики, які визначають порядок розслідування конкретних видів злочинів. У методиці розслідування реалізуються криміналістична техніка і тактика на основі методологічних положень науки (загальної теорії).

Усі розділи криміналістики закономірно взаємопов’язані. Окреме використання засобів криміналістичної техніки дозволяє лише знайти і дослідити джерела інформації, але не дає рекомендацій, як і в якій послідовності, якими прийомами збирати і використовувати їх у розкритті та розслідуванні. Це завдання розв’язує криміналістична тактика.

Криміналістична методика — це розділ науки криміналістики, який являє собою систему наукових положень і розроблених на їх основі практичних рекомендацій, що забезпечують оптимальну організацію розслідування та запобігання окремим видам злочинів.

Джерелами криміналістичної методики є:

— Конституція України;

— закони України;

— норми кримінального і кримінально-процесуального законів України;

— практичний досвід розслідування та запобігання злочинам;

— положення інших розділів науки криміналістики;

— окремі положення інших наук.

Система методики розслідування злочинів — відповідає структурі особливих частин наук кримінального права та кримінального процесу. Однотипність систем визначається спільністю об’єктів, що вивчаються ними, єдністю завдань кримінально-правової боротьби зі злочинністю, дією міжнаукових зв’язків. З цього виходить, що система окремих методик розслідування в основному відповідає побудові особливої частини кримінального права, а внутрішня структура кожної окремої методики будується згідно з процесуальними стадіями провадження кримінальної справи на досудовому слідстві.

Отже, суть криміналістичної методики — це практична реалізація в діяльності органів дізнання і досудового слідства засобів криміналістичної техніки разом з прийомами і рекомендаціями криміналістичної тактики, направлених на розкриття, розслідування і попередження злочинів.

Завдання криміналістичної методики:

— загальне — цілеспрямована боротьба зі злочинністю;

— спеціальні — вивчення злочинців і злочинів; вивчення передового досвіду з виявлення, розслідування, розкриття та запобігання окремим видам злочинів; розробка науково-обґрунтованих методичних рекомендацій та проведення розслідування окремих видів злочинів.

Предметом криміналістичної методики є сукупність загальних положень окремих методик розслідування різних видів злочинів, а також вчення про криміналістичну характеристику, вчення про класифікацію злочинів, вчення про розкриття злочинів за «свіжими» слідами, вчення про форми і методи взаємодії з органами дізнання, державними, громадськими організаціями, окремими громадянами, що беруть участь у розкритті та розслідуванні злочинів.

Принципами криміналістичної методики розслідування злочинів:

— законність наукових рекомендацій (всі рекомендації повинні відповідати принципам кримінального процесу, бути етичними та гуманними);

— оптимальний набір слідчих дій (в будь-якій окремій методиці доцільно використовувати повну сукупність слідчих дій, яка забезпечує досягнення мети розслідування);

— максимальне використання технічних засобів, спеціальних знань та допомоги громадськості;

— використання передового досвіду та слідчої практики.

Структура методики розслідування окремих злочинів включає такі розділи (елементи):

— загальної методики розслідування злочинів (поняття, об’єкт дослідження, завдання, принципи, місце в системі криміналістики і зв’язок з іншими галузями знань);

— окремих методик розслідування різних видів злочинів (криміналістична класифікація злочинів і методик їх розслідування, структура окремих методик розслідування).

Вказані елементи складають загальні положення (принципи), які є основою побудови окремих методів розслідування, які необхідно відрізняти від структури окремих методик, розслідування різних видів злочинів (убивств, дорожньо-транспортних злочинів, крадіжки тощо).

Методика розслідування злочинів є частиною науки криміналістики і пов’язана з іншими