Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

100 У списку: самою.

101 Соборне послання св. ап. Іуди 20.

102 Соборне послання св. ап. Іуди 21.

103 Далі в обох списках переплутано авторський текст та біблійні цитати, а також посилання на джерела. Відновлюємо текст за Єлизаветинською Біблією.

104 Неточна цитата з Першого послання св. ап. Павла до Тимофія 1: 5. Пор.: Конецъ же ■^■ЬцМНЇА ЄСТВ /ІЮВВІ (Я чйстЛ сердца Й СОВІСТИ Б/ІПА Й в^рві НЄ/ІИЦЄ/И^рНВІА.

105 Послання св. ап. Павла до римлян 13: 8. У списку останнє слово має форму: исполняется.

125

Цей лист дійшов у двох списках. Уперше його було опубліковано в харківському виданні творів Сковороди 1894 р. Подаємо за списком, який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 25, лист іде під № 8), уточнюючи деякі місця за списком, що зберігається у відділі рукописів Російської державної бібліотеки (ф. 14, № 782).

106 Послання св. ап. Павла до римлян 3: 20.

107 Тобто абриси (від лат. complecto - 'охоплювати, облягати, окреслювати').

108 У списку: назеато.

109 Фраза д^ъ в^ры зринає в Другому посланні св. ап. Павла до коринтян 4:13.

110 Див., наприклад: '1е/іовіЬко/ік>вйвъ во дХ^ъ пре/иХдрости (Книга Премудрості Соломонової 1: 6).

111 Фраза д^ъ страва вжїа зринає в Книзі пророка Ісаї 11: 3.

112 Послання св. ап. Павла до галатів 5: 22.

113 Слово Если додано за списком, який зберігається у відділі рукописів Російської державної бібліотеки.

114 Слово кто додано за тим-таки списком.

115 Неточна цитата з Послання св. ап. Павла до римлян 3: 31. Пор.: 3^к°нъ лн °уво ра^орАЕ/ИЪ ворога;

116 Парафраза Послання св. ап. Павла до римлян 3: 31. Пор.: Да не вХдетъ: но закбнъ оутверждае/иъ.

117 Неточна цитата з Послання св. ап. Павла до римлян 3: ЗО. Пор.: едйнъ вгъ, йже шправдйтъ швр^аше СЗ в^ры й нешвр^аше в^рогс.

126

Цей лист дійшов у двох списках. Один із них зберігається у відділі рукописів Російської державної бібліотеки (ф. 14, № 782), а другий - у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 25, лист іде під № 9). Уперше його було опубліковано в харківському виданні творів Сковороди 1894 р. Подаємо за списком, який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

118 Можливо, Сковорода має на думці слова: Бо^/імв/ієннїи, не дивЙтєса єже въ васъ раждеженїгс ко йскХшенїгс вллѵв вывае/иХ, йкш чХждХ вллѵъ С/іХчагсфХсА (Перше соборне послання св. ап. Петра 4: 12).

119 Сковорода говорить про диявола.

120 Сковорода має на думці слова: И рече дав(дъ къ саХ/іХ: єгда пасАше равъ твбй отца своегш стадо, й єгда при^ождаше левъ й/ій /иедв^дица й вос^иціаше СЗ стада овцХ ЄДЙнХ: й а^ъ вс/Г^дъ grun йс^ожда^ъ й поража^ъ єго (Перша книга царств 17: 34-35).

121 Сковорода має на думці або слова: оу вга же вса во^/ишжна (Євангелія від св. Матвія 19: 26), або: вса во во^/ишжна сХтв оу вга (Євангелія від св. Марка 10: 27).

122 Пор.: "Без охоти нема роботи" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 273].

123 Книга Псалмів 83 (84): 8.

124 Сковорода має на думці слова: че/іов^къ н^кїй с^ождаше СЗ іер/ій/Иа во іері'^шнъ, й въ ра^вбйники впаде (Євангелія від св. Дуки 10: ЗО).

125 Трохи неточна цитата з Книги пророка Аввакума 2: 1. Пор.: На стражи /иоей станХ.

РІЗНЕ

EXCERPTA PHIL OL OGIC A Vertendi quomodo auctores in vernaculam

Si singula verba latina iisdem germanids exprimeres, ineptus fueris. Aliter enim latinus, aliter germanus de una eademque re loquitur. Ex[empli] gr[atia] apud Terent[ium] aut "equos alere"1, aut canes ad venandum. Hie si equos alere convertere velis "Pferde nahren", redderes quidem significationem verbi "alere", sed a germanica loquendi ratione et consuetudine propria recederes; Germani dicunt non "ein Pferd nahren", sed "ein Pferd halten". Itaque cum ex latino interpretamur aliquid, semper ad usum et proprietatem linguae respidendum est, non latina vocabula tantum et verba, quod notent aut significent, consideranda (Buchnerus2, partis 2, epist[ola] 28).

Literae ad Theologiam aut aliud genus sapientiae prosunt. Quo majores profectus in literarum feceris studio, eo felidus olim in Theologia aut alio sapientiae genere te processurum3 (idem, ibidem).

Autores non multi, sed optimi legendi ac relegendi. Sed ordo, sed deledus habendus; neque tam multa, quam optima et multum legere oportet. Nisi confidas dentibus dbum, parum alimenti conferet, integer enim transmittetur; ita nisi premas autores, eorumque ledioni inhaereas et immoreris, nunquam in succum vertes et sanguinem.

Autores, qui primum legendi

Ipsi latini etiam, imo romani, optimum omnium dicendi magistrum (Tullium) habuerunt4. In eo praedpue nunc commendo tibi dialogos de amidtia et senedute, item de offidis libros, turn orationes pro Archia5, Marcello6, Ligario7, Dejotaro8, turn quas in Catilinam9 scripsit. Ex illis enim puram illam et incontaminatam latini sermonis fadlitatem et elegantiam hauries, quae fundamentum sinceri styli ac incorrupti. Quo etiam fadet Terentii10, Plauti11, Nepotis12 et Caesari13 assidua ledio, unde omnis lasdvia orationis atque inanis granditas abest (idem, ibidem).

Paulo post: sepone ilium (Persium14) igitur, atque hanc operam Virg[ilii], Horat[ii], Ovid[ii]. E quorum numero nec exdudendus Claudianus15 est, disertiss(imi) oris suavissimique Роёіа, ex cujus carminibus plurimum sane ad omne scriptionis atque materiae genus prof ides. Hunc igitur in sinu, in oculis, quin animo potius atque memoria ferre memineris, et quantum potest, ad ejus rationem te penitus fingere.

Excerpendum esse legentibus

Post cibum saepe, quem interdiu levem