Мафія - Павло Штепа
У минулих сторiччях деспоти не ховалися за личинами. Люди знали їхнi iмена, наприклад, Цезар, король, iмператор, Ш. Талейран, О. Бiсмарк, В. Ленiн, А. Гiтлер. А новiтнi деспоти заховалися за таємничими назвами як, наприклад, ООН, УОНК, АДА, КП СРСР тощо. Хто ховається за ними? Що за люди фактично керують в тих установах? А цi зашифрованi установи видають закони, накази урядам багатьох держав; вони присуджують кари державам, як, наприклад, Iспанiї, Пiвденно-Африканськiй республiцi, Конґо. Без дозволу цих анонiмiв Канада чи Аргентина не мають права продати свою пшеницю. Цi анонiми визначають кому дати позичку (напр., СРСР, Югославiї, комунiстичним державам), а кому не дати (напр., Iспанiї, Японiї, Єгиптовi).
В iсторiї людства бачимо чимало полiтичних таємних убивств. Тепер вони є вже не окремими випадками, але звичайним явищем. Наприклад, таємне вбивство сербського короля Олександра, болгарського Бориса, грецького Юрiя. Чому Англiя та Францiя не допустили, щоби Лiга Нацiй дослiдила справжнi причини i справжнiх убивць? Король Борис казав англiйському письменниковi Д. Рiдовi: «Є у свiтi велика сила, яка не хоче миру i ладу на Балканах. Про її намiри я попередив Олександра. Вона його вбила, i вона ж уб’є колись i мене. Вона вже двiчi пробувала вбити мене». Та сила скидала з трону грецького Юрiя три рази. Мафiйознi часописи прозивали Юрiя спершу запроданцем Англiї, вiдтак запроданцем Нiмеччини, а потiм фашистської Iталiї, з якою вiн воював. Не викликавши обурення грецького народу, вона сама отруїла Юрiя.
Передовi стежi американського вiйська були вже на передмiстях Берлiна, коли ген. О. Бредлi одержав наказ зверхникiв вiдступити на захiд, щоби до Берлiна першим увiйшло московське вiйсько. Чому?
А. Гiтлер нiби покiнчив життя самогубством. Єдиними свiдками нiби спалення тiла Гiтлера були: ад’ютант Гiтлера Гайц Лiнґе та начальник охорони Гiтлера полковник Ратенгубер. Московська команда в Берлiнi оголосила, що обидва цi свiдки є в її руках. Американське та англiйське командування Берлiна хотiли їх бачити. Москвини не дозволили. Чому? Гадають, що тiло Гiтлера спалено опiвночi 30.04.1945 р., а саме тодi генерал Ганс Кребс виїхав на фронт до маршала А. Жукова сповiстити про смерть Гiтлера i бажання нiмцiв капiтулювати. За 12 годин вiн повернувся, але потiм i слiд по ньому загубився.
Московське командування Берлiна проголосило також, що Йозеф Ґебельс покiнчив життя самогубством i тiло його в руках москвинiв. У жодному часопису не було фотографiї мертвого Й. Ґебельса. Чому?
У жовтнi 1941 року нiмцi могли взяти Москву голими руками i це знав нiмецький командувач фронтом. Але його зверхник наказав йому не брати Москви. Хто i чому?
Начальник нiмецького Генерального штабу ген. Людвiґ Бек добре розумiв, що починати вiйну проти будь-кого було би самогубством Нiмеччини, бо за тих обставин найменша вiйна в Європi сама собою перейде у свiтову вiйну зi згубними для Нiмеччини двома фронтами на сходi i заходi, i з гiршою, як за першої вiйни, облогою (блокадою) морiв. З тих причин вiн таємно намовляв нiмецьких генералiв повстати i скинути гiтлерiвський уряд, коли б А. Гiтлер проголосив будь-яку вiйну. Цей нiмецький патрiот, разом із посадником Лейпцiґа Карлом Ґорделером повiдомив ще 1938 року Британський уряд, що А. Гiтлер планує розпочати вiйну. I вони радили Британському урядовi твердо, поза всяким сумнiвом, проголосити, що напад на Чехословаччину вважатиме за проголошення вiйни Британськiй iмперiї. У вiдповiдь на те Англiя та Францiя порадили Чехословаччинi пiддатися Нiмеччинi.
Президент Ф. Рузвельт умер наглою смертю за дуже таємничих обставин. Вмер далеко вiд дому. Єдиним свiдком його смертi була московка-малярка, що малювала його образ. На другий же день по смертi вона щезла. Звичайно труну померлого (а визначної особи понадто) лишають не закритою 2–3 днi, аби родичi та приятелi могли подивитися на нього в останнiй раз i попрощатися. Труну ж Ф. Рузвельта одразу закрили, вiко забили цвяхами i не показали мертвого Ф. Рузвельта нiкому. Не показали навiть його синовi, який приїхав здалеку. Чому?
Президент Л. Джонсон доручив провадити слiдство про вбивство президента Дж. Кеннедi вiдомому мафiозному босу, вiдкритому комунолюбовi суддi Е. Уореновi, водночас забороняючи всiм iншим слiдчим установам вести своє розслiдування. По кiлькох мiсяцях слiдства 20 свiдкiв убивства та приятелiв, причетних до убивства осiб, померли наглою смертю. Навiть убивця вбивника президента Л. Освальда жид Дж. Рубiнштейн умер на-глою смертю у в’язницi. Чому?
Великий ворог комунiстiв i мафiозних поплiчникiв, голова Сенатської слiдчої лави Дж. Маккартi помер наглою смертю в лiкарнi вiд невiдомої хвороби.
У XX ст. органiзацiї полiтичних таємних i нетаємних вбивств переходять вже межi однiєї держави, їх метою стає вже не нищення осiб, а розправа з iдеями, що їх убитi сповiдували й захищали. Ми тепер є наочними свiдками всiлякого нищення i то у свiтовому масштабi, насамперед нищення всiх без винятку iдей, що їх породило християнство. Чільне мiсце серед християнських iдей займає iдея вiльної людини i вiльного народу. Ця iдея породила iдеї гiдностi людини, вiльної думки i слова, особистого почину, народоправства, вiдповiдальнiсть уряду перед народом i законом. «З народу, через народ, i задля народу,» — так висловив цi iдеї президент США Б. Франклiн, — одним з найголовнiших здобуткiв вiльного громадянина є незалежний суд, що має однаковi закони для жебракiв i для короля, що має право карати як короля, так i уряд. Тепер же, на наших очах, у всьому свiтi падає щороку влада парламенту i незалежнiсть суду. Так поволi, але стало, навiть на батькiвщинi парламентаризму в Англiї, вiльний колись громадянин стає лише безвiльним колiщатком величезної, всесильної, бездушної державної машини. Навiть в Англiї i культурних її точках у Пiвнiчнiй Америцi, Австралiї вiдходить вже в царину
