Місцеві формування німецької армії та поліції у Райхскомісаріаті «Україна» (1941–1944 роки) - Іван Дерейко

Ландшуц (нім.: Landesschutzen, Landschutz) — «земельна охорона», система допоміжних частин Вермахту, укомплектованих обмежено придатними до служби рекрутами, використовувались для виконання охоронних функцій.

Люди І (нім.: I-Manner) — термін, що позначав випускників Іббенбюренського та Мюнстерського спеціальних українських таборів — розвідників, пропагандистів, агентів впливу, що діяли в українських військових частинах, установах, таборах та громадах емігрантів, депортованих, остарбайтерів.

Люди Фау (нім.: V-Manner, Vertrauenmanner) — «довірені люди», термін, що позначав секретних агентів чи інформаторів з місцевого населення, відповідник радянського «сексот».

Люфтшуц (нім.: Luftschutz) — пожежна служба ліквідації наслідків повітряних нальотів в Німеччині, на кінець війни значною мірою складалась із шуцманів та молоді, евакуйованих з райхскомісаріатів.

Народна міліція — українські поліційні формування, створювані похідними групами ОУН в перші місяці окупації, згодом розігнані або переформовані нацистами.

«Орпо» (нім.: Ordnungspolizei des Reiches, Orpo) — поліція порядку Райху, з 1936 р. управління, що об’єднувало імперську та муніципальну «шупо», цивільну жандармерію, пожежну охорону, адміністративну поліцію порядку, та аварійно-технічну службу Райху; на окупованих територіях — підзвітне ХССПФ об’єднане управління, що включало німецьких службовців «орпо», «шупо» та жандармерії, та місцеві структури «шума».

Осоавіахім (рос.: Общество содействия обороне, авиации и химическому строительству) — радянська напіввійськова організація сприяння військовій підготовці населення і військовому будівництву.

Остмедаль (нім.: Ostmedaille) — німецька нагорода «За участь у боях на Східному фронті взимку 1941–1942 рр.»

Пума (нім.: Sonderkommando PuMa, укр.: група Пулюя-Масікевича) — розвідувальне формування Абверу з членів ОУН(М), виконувало роль похідної групи на Дніпропетровщині та Миколаївщині.

Рейтаргрупа, -команда (нім.: Reitargruppe, -kommando) — кавалерійські підрозділи, що створювались у низці шуцбатальйонів протягом 1943–1944 рр., як групи розвідки і швидкого реагування.

Східні війська (нім.: Osttruppen) — прийнята в 1942 р. загальна назва всіх формувань Вермахту з громадян СРСР, згодом вживалась передусім для позначення добровольців азійських та кавказьких національностей.

ТеНо (нім.: Technische Nothilfe, TeNo) — аварійно-технічна служба, 6-те управління «орпо» Райху, на кінець війни значною мірою складалась з евакуйованих з РКУ шуцманів.

Фельджандармерія (нім.: Feldgendarmerie) — польова жандармерія, служба охорони порядку у Вермахті, в 1944 перейменована на фельд’єгерський корпус (Feldjager Korps).

Фольксштурм (нім.: Folkssturm) — ополчення з людей непризовного віку, що формувалось в Райху в останні місяці війни.

Цивільна жандармерія (нім.: Gendarmerie des Einzeldienstes) — німецька поліційна структура для контролю над сільською місцевістю в Райху та на окупованих територіях, 3-тє управління «орпо».

Штурмовий знак (нім.: Sturmabzeichen) — поширена у Вермахті, СС та поліції нагорода за участь в атаці.

Шуцманшафт, «шума» (нім.: Schutzmannschaft, Schuma) — «охоронні підрозділи», система поліційних структур з місцевого населення в райхскомісаріатах, підпорядковувалась керівництву «орпо». Первинне звання — шуцман (Schutzmann).

«Шупо» (нім.: Schutzpolizei, Schupo) — імперська (Schupo des Reiches) та муніципальна (Schupo des Einzeldienstes) воєнізована охоронна служба, 1-ше та 2-ге управління «орпо» Райху.

Шуцбатальйони (нім.: Schutzbatallionen, Schuma bataillonen) — охоронні батальйони, або батальйони «шума», загальна назва основних тактичних одиниць шуцманшафту; розрізнялись, як батальйони В (W, Wach-) — охоронні, Ф (F, Feld-) — польові, та Е (E, Ersatz) — запасні.

Шуцкоманди (нім.: Schutzkommandos) — охоронні команди, в РКУ — тимчасові караульні формування з добровольців військових та воєнізованих підрозділів, та військовополонених.

Ягдкоманди (нім.: Jagdkommandos) — єгерські (мисливські) команди, спеціальні диверсійні загони, що створювались при частинах армії, СС, поліції та добровольчих формувань для боротьби з партизанами партизанськими методами.

1. Справа 30. — Трофейні матеріали. — 1948 р. — Т. 3. — 487 арк.; Т. 4. — 464 арк.; Т. 5. — 692 арк.

2. Справа 44. — Переклади документів, захоплених у противника. — 1944 р. — Т. 1. — 409 арк.; Т. 2. — 407 арк.; Т. 3. — 369 арк.

3. Справа 40. — Переписка колишнього 2 Управління МГБ УССР по об’єкту «терор». — 1944 р. — 196 арк.

4. Справа 1737. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Кравця Ф. А., Мостового П. А., Сокирко І.О., Додух І.М., Перехреста В. В., Павлика М. Й. — 1948 р. — 191 арк.

5. Справа 1749. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Кривоноса О. С. — 1946 р. — 151 арк.

6. Справа 1888. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Зуєва О. Ф., Гродненської В. В., Поварчук О. М, Лесика Г. М., Пирогової М. П. — 1945 р. — 240 арк.

7. Справа 3960. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Тарана М.І., Пуленка І.Г. — 1950 р. — 227 арк.

8. Справа 4896. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Кулика А. П. — 1953 р. — 550 арк.

9. Справа 8941. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Василенко І.М. — 1951 р. — 252 арк.

10. Справа 9121. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Саєнка В. П. — 1951 р. — 132 арк.

11. Справа 9243. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Слабошевського П. П, — 1951 р. — 118 арк.

12. Справа 9508. — Архівно-кримінальна справа по звинуваченню Соломко В. П. — 1950 р. — 168 арк.

13. Справа 10435. — Архівно-кримінальна справа