Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

де Р новозбуд. (гривень/кв. метрів) — середня вартість 1 кв. метра новозбудованого об’єкта, подібного до орендованого, яка обчислюється залежно від вартості забудови, у гривнях.

Якщо орган місцевого самоврядування не визначив мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна чи не оприлюднив її у спосіб, найбільш доступний для жителів територіальної громади, до початку звітного податкового року об’єкт обкладення податком з доходів фізичних осіб визначається орендарем (крім орендарів — фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності), виходячи з розміру орендної плати, передбаченого в договорі оренди.

170.1.3. Положення підпункту забороняють фізичним особам-нерезидентам самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу-підприємця або юридичну особу-резидента України, які виконують представницькі функції. Представницькі функції слід розуміти як представництво, яке, відповідно до ст. 237

Цивільного кодексу України, являє собою правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє. Слід звернути увагу на обов’язковість дотримання письмової форми договору про представництво. Недотримання таких вимог розглядається як ухилення від сплати податку.

170.1.4. Виплатою доходів вважається перерахування плати за договором оренди (суборенди), житлового найму (піднайму) будь-яким способом, встановленим законодавством та договором. Податок виплачується у порядку, визначеному пп. 168.1.2 Кодексу.

170.1.5. Підпункт встановлює виняток із загального правила, за яким податковим агентом за податком на доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) є орендар. У випадку, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не є фізичною особою-суб’єктом підприємницької діяльності, орендодавець самостійно відповідає за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету. Підприємницьку діяльність у цьому випадку слід трактувати як підприємництво, тобто безпосередню самостійну, систематичну, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про підприємництво»).

У такому випадку нарахування та сплата податку до бюджету орендодавцем здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом, викладеному у підпункті.

Слід зазначити, що при вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус не є податковим агентом, тобто всі дії, пов’язані з нарахуванням та сплатою податку, покладаються на орендодавця. На нотаріуса покладається лише обов’язок надіслати інформацію про такий договір органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку-орендодавця. Форма та спосіб подання такої інформації буде встановлено Кабінетом Міністрів України. У разі невиконання вимог підпункту нотаріус несе відповідальність за ст. 120 Кодексу.

170.1.6. Кодекс є другим законодавчим актом, який визначає поняття ріелтера — як суб’єкта господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (до цього поняття «ріелтер» визначалося у Законі України «Про податок на додану вартість»). Посередництво у контексті підпункту слід розуміти як комерційне посередництво (агентську діяльність), що є підприємницькою діяльністю, яка полягає у наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Як і нотаріус, ріелтер не є податковим агентом, а лише зобов’язаний надсилати інформацію про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби. Форма надання такої інформації у даний час розробляється. Строк надання інформації збігається зі строком подання податковим агентом податкового розрахунку за податком на доходи фізичних осіб і становить 40 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

У разі невиконання вимог підпункту ріелтер несе відповідальність за ст. 120 Кодексу.

170.2.1. Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом. З метою забезпечення виконання вашого конституційного обов’язку щодо декларування доходів, отриманих у звітному (податковому) році, громадяни мають можливість і повинні задекларувати свої доходи в податковому органі за місцем проживання або в пунктах обслуговування платників податків, розташованих на великих ринках у містах. Якщо громадяни бажають заощадити свій час, одержати допомогу при заповненні декларації, а також мати можливість швидше одержати бюджетне відшкодування, заздалегідь повинні задекларувати отримані доходи, не чекаючи 1 травня — кінцевої дати подачі декларації про доходи. У даному коментарі підпункту 170.2.1 розглянемо загальний механізм обліку фізичною особою фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Пунктом 167.1 встановлено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо одержаних доходів (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з відносинами трудового найму та в умовах цивільно-правового договору; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п. 170.2 ст. 170 даного Кодексу, згідно із яким облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Платники податку, відповідно до Кодексу, зобов’язані подавати декларацію та мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, ведуть облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу згідно з затвердженою Центральним органом податкової служби України формою.

Облік документів і відомостей, пов’язаних з правом на отримання податкової знижки, згідно зі статтею 166 Кодексу, платники податку можуть вести в реєстрі документів, записи в якому проводяться у довільній формі. Фактично понесені