Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

До основної діяльності також включається продаж організацією товарів, виконання робіт, надання послуг, які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку НО, та які є тісно пов’язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або коли така ціна регулюється державою.

До основної діяльності не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковими організаціями, визначеними в підпунктах «в»-«ґ» пункту 157.1 цієї статті (кредитними спілками, пенсійними фондами, створеними в порядку, визначеному відповідними законами, спілками, асоціаціями та іншими об’єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не провадять господарську діяльність за винятком отримання пасивних доходів), особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій.

Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у разі, коли такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком та надають аналогічні товари, виконують роботи, надають послуги, про таке порушення.

Визначальну роль у дотриманні статусу неприбутковості відіграє баланс доходів та витрат (видатків) попередньо затвердженого кошторису діяльності організації.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до певних призначень.

Кошторис діяльності небюджетної неприбуткової організації не має суперечити законодавству, відповідно до якого організацію створено. Особливістю такого кошторису є включення у доходи очікуваних сум цільового фінансування та цільових надходжень, у витрати — використання отриманих цільових активів.

Неприбуткові організації складають кошториси на кожний вид фінансування та на кожний вид діяльності (утримання організації, виконання окремих програм та проектів тощо).

Особливої уваги потребує баланс доходів та витрат спілок, асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб, створених для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не провадять господарську діяльність, за винятком отримання пасивних доходів (ознака непр. 0012).

Коли доходи зазначених НО, отримані протягом звітного (податкового) року з перелічених вище джерел, на кінець першого кварталу року, що настає за звітним, перевищують 25 відсотків загальних доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така організація зобов’язана сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 до суми такого перевищення.

Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами І кварталу року, що настає за звітним, у строки, встановлені для інших платників податку.

Приклад 2: Спілка художників отримала в 2011 р. членських внесків на суму 4000 грн, пасивних доходів на суму 1000 грн, гуманітарної допомоги на суму 6000 грн. На кінець першого кварталу 2012 р. невикористаними на заходи, передбачені кошторисом діяльності спілки в 2011 році та в першому кварталі 2012 р., залишилися 4500 грн.

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток:

— 25 % суми отриманих в 2011 році доходів, що звільняються від оподаткування: (4000 грн + 1000 грн+6000 грн)×0,25 = 2750 грн;

— нерозподілена сума прибутку: 4500 гри — 2750 гри = 1750 гри;

— податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою 21 % до суми перевищення: 1750 грн×0,21 = 367, 50 гри.

158.1. Звільняється від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:

устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;

матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;

енергоефективне обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;

устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

Платник повинен забезпечити окремий облік прибутку або збитку, отриманого від продажу на митній території України товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов’язаний визначити прибуток, не оподаткований у зв’язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а також сплатити за відповідний період пеню в розмірах, визначених цим Кодексом.

158.2. Звільняється від оподаткування 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів.

До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, включаються підприємства, установи та організації, включені до галузевих програм із енергоефективності і за результатами проведення експертизи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, та отримали висновок такого органу про відповідність енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або перебувають на стадії розроблення та впровадження, критеріям енергоефективності та включені до галузевих програм з енергоефективності.

Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, покладається на центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

При впровадженні платником податку енергоефективних заходів та енергоефективних проектів такий платник повинен забезпечити окремий