Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

156 Андрій Ковалівський подав такий коментар до цієї фрази: "Під 'елогім' первісно в Біблії розуміли багато богів. Але множина має в семитських мовах форму збірносте..., а тому і дієслово в однині. В арабській мові це правило (хоча одушевлені якраз виключення). Так само вживання члена ще не вказує, що крім 'цього' неба існує ще якесь инше, як розуміє це місце Сковорода" [Ковалівський А. П. Григорій Сковорода: дослідження і переклади. - Харків, 2007. - С. 19]. Власне кажучи, "боги"-^ёІдЫт у Книзі Буття 1: 1 - це множина від *ё16% Бог. Слово елогім послідовно вживається на позначення як багатьох богів, так і одного бога (причому не лише Яхве). Вживання форми множини в значенні однини (дієслово "створив" при іменникові ^ёІдЫт стоїть в однині - Ъага^ заведено трактувати як pluralis majestatis [див.: The Interpreter's Dictionary of the Bible. - Nashville, 1989.-Vol. 2.-P. 413-414].

157 Магдалина Ласло-Куцюк коментувала цю фразу так: "Слово 'небо' в давньоєврейській мові - це іменник у двоїні - 'шамаїм', вживане у мові їдиш слово 'гімел' [der hind -німецьке, а не давньоєврейське. Слово 'я' - це хіба скорочена назва Бога, але в жодному разі не зі значенням 'цей', як його перекладає Сковорода, - 'ке' може означати 'щоб', а не 'і', 'гарец' - це, може, 'га-арец' [ba^ares] - давньоєврейське слово зі значенням 'земля' ('арец') із визначальним препозитивним артиклем 'га'. Може, в певних містичних текстах хасидизму, коли їдиш вживався на рівні з давньоєврейською, перемішуючи слова двох мов, це речення може означати: 'Бог - небо, тому що Бог - земля'" [Ласло-Куцюк М. Апофеоз світла у творчості Григорія Сковороди // Ласло-Куцюк М. Боги світла і боги темряви. - Бухарест, 1994. - С. 93-94]. Тим часом Андрій Ковалівський уважав, що слово "кв" - це хибно прочитаний видавцями єднальний сполучник "вѣ", тобто "і, та" [див.: Ковалівський А. П. Григорій Сковорода: дослідження і переклади. - Харків, 2007. - С. 206 (прим.)]. Одначе в автографі таки ж чітко написано "кв".

158 Див. прим. 144 до діалогу «Наркісс».

159 Книга Псалмів 18 (19): 2.

160 Див. прим. 556, 962 до діалогу «Кольцо».

161 Неточна цитата з Книги Псалмів 18 (19): 4. Пор.: Не сХть рѣчи, ниже С/іовеек

162 Перша книга Мойсеєва: Буття 1:1.

163 Трохи неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 2. У Біблії останнє слово має форму: неХстрбенл.

164 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 2.

165 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 2. Пор.: й д^ъ вжїй ноішшєса вер^Х водві.

166 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 2.

167 Слово фабрика в схожих контекстах (mundi fabrica) можна знайти, скажімо, в Августина Стойхуса, Піко делла Мірандоли, Ніколая Кузанського та інших [див.: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). - Koln; Weimar; Wien, 2005. - S. 306]. Вживали його й українські автори, наприклад, Іпатій Потій: "...swiata dziwney Fabryki" [PocieyH. Kazania і homilie. -Poczaiow, 1788. - S. 616]. За часів Сковороди воно могло вживатися і як синонім до слова виріб, наприклад, у фразі "дворянин новой фабрики" [Избранньге произведения русских мьгслителей второй половини XVIII века. - Москва, 1952. - Т. II. - С. 330].

168 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 3.

169 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 3.

170 Бог-сонце - традиційний образ у старій українській літературі. Наприклад, Кирило Ставровецький писав про Бога, що він є "розумноє солнце, жрудло и творец всякои свѣтлости видимои и не видимои" [Транквіліон-Ставровецький К. Зерцало богословіи. -Унів, 1692. - Арк. 70 (зв.); пор.: Галятовський L Месія правдивий. - Київ, 1669. -Арк. 102 (зв.)], Лазар Баранович уподібнював сонячний круг до Бога-Отця, сонячне проміння - до Бога-Сина, сонячне тепло - до Бога-Духа [див.: Баранович А. Меч духовний. -Київ, 1666. - Арк. 75], а перегодом автори книги «Начатки догмато-нравоучителнаго богословія» стверджували, що світлість творива - це не що інше, як віддзеркалена світлість Творця: "якоже бо месяц всю ясность не сам от себе, но от солнца имЪет, так и созданіє всю честь и славу свою от Господа Бога прієм лет" [Начатки догмато-нраво-учителнаго богословія. - Почаїв, 1770. - С. 431].

171 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 18 (19): 5. Пор.: въ сб/інцѣ по/іожй се/іенїе своє.

172 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 3.

173 Парафраза Книги пророка Іоїля 2: 16. Пор.: да й^відетъ женй^ъ СЗ ложа своегш, й нев^стл СЗ чертога своегш.

174 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 4.

175 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 4.

176 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 5.

177 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 5.

178 Очевидно, Сковорода має на думці слова: йкш стъ єств денв гдеви нЗше/иХ, й не пєчЗ/іитєса, йво рЗдоств гдна сїа єств сй/іа наша (Книга Неємі'ї 8: 10).

179 Можливо, Сковорода має на думці слова: единъ денв пред где/иъ йкш твкацм /Г^тъ (Друге соборне послання св. ап. Петра 3: 8).

180 Неточна цитата з Книги Йова 38: 19. Початок вірша звучить так: Въ кбей же уелілй

ВСЄ/ІАЄТСА СВ^ТЪ, ТЛіІ...

181 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 29 (ЗО): 6. Пор.: вечеръ водворйтсА плачь, й уаХт^а рЗдоств.

182 У Книзі Йова 3: 5 є фраза тлі'а й о^нв С/иертн^А.

183 Очевидно, Сковорода має на думці слова: данъ єств сХцш/ИЪ въ гбрести св^тъ й сХфві/ИЪ въ во/і^^не^ъ дХіШ/ИЪ живбтъ (Книга Йова 3: 20).

184 Книга пророка Аввакума 3: 8.

185 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 112 (113): 4. Пор.: над нвсьі слаъа grun.

186 Див. прим. 17 до циклу «Басни Харьковскія».

187 Див. прим. 16 до циклу «Басни Харьковскія».