Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, зміни, внесені до статті 153 Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, застосовуються з 01.04.2011 р.)
Коментований пункт уточнює і доповнює пункт 153.8 статті 153 Податкового кодексу в частині окремих операцій з цінними паперами та похідними цінними паперами. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 195 Цивільного кодексу України похідні цінні папери — це група цінних паперів, механізм розміщення та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів[137]. Якщо платник податку на прибуток, який є емітентом цінних паперів, здійснює операції з розміщення та наступного продажу, зворотного викупу або погашення цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, власної емісії, на нього не поширюються норми пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу. Відповідно до чинного законодавства емітент — це особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску[138].
Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емісія — установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів[139]. Тобто операції з емісії не є операціями з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Відповідно до п. 14.1.58 Податкового кодексу, емісійний дохід — це сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів (під час їх первинного розміщення), або над ціною зворотного викупу під час наступних розміщень інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів. Згідно з пп. 136.1.10 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України суми отриманого платником податку емісійного доходу не враховуються для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Таким чином, дія першого абзацу п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України стосується лише платників податків-емітентів, які здійснюють операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, а також їх зворотного викупу або погашення таким платником податку-емітентом. При цьому сума коштів, отримана емітентом при вторинному розміщенні власних цінних паперів, включається до складу доходів в окремих податкових розрахунках фінансових результатів операцій з цінними паперами та враховується в розрахунку прибутку від таких операцій.
Також даним пунктом передбачено такі виключення щодо загального порядку оподаткування операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами:
1. Не оподатковуються операції з конвертації цінних паперів. Конвертація цінних паперів — це переведення цінних паперів одного виду або форми випуску в інший вид (форму випуску), що здійснюється за рішенням відповідного органу управління емітента або згідно із зареєстрованим проспектом емісії. Як правило, конвертація відбувається, коли в умовах випуску емітент вказує, що через певний термін цінні папери можуть бути обмінені на інші. Поширеними є випадки, коли емітент випускає облігації, які потім інвестори можуть обміняти за пільговим курсом на акції.
2. Не оподатковуються за нормами пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу операції з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) (операції РЕПО), якщо такі операції не передбачають перехід права власності на цінні папери. Фінансовий результат за такими операціями платника податку визначається за кожною такою операцією, як різниця між ціною продажу (купівлі) цінних паперів та ціною їх зворотної купівлі (продажу), у податковому періоді, в якому відбулась зворотна купівля (продаж) таких цінних паперів.
За операціями з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) (операції РЕПО), якщо такі операції передбачають перехід права власності на цінні папери, фінансовий результат визначається в порядку, що передбачений для операцій з торгівлі цінними паперами в пункті 153.8 статті 153 цього Податкового кодексу.
За операціями з деривативами (похідними інструментами) визначається загальний результат платника податку від таких операцій за звітний податковий період за даними бухгалтерського обліку. Відповідно до чинного законодавства, похідний інструмент (дериватив) — це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:
1) його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;
2) не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;
3) який погашається на майбутню дату[140].
Відповідно до п. 14.1.45 Податкового кодексу України дериватив — це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. До деривативів належать: своп, опціон, форвардний контракт, ф’ючерсний контракт.
У результаті здійснення операцій з деривативами можна отримати від’ємний або позитивний фінансовий результат. Від’ємний результат від операцій з деривативами переноситься на зменшення результату від операцій з деривативами наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 Податкового кодексу України.
Якщо в результаті здійснення операцій з деривативами було отримано позитивний фінансовий результат, але у попередньому податковому періоді фінансовий результат був від’ємний, то отриманий позитивний фінансовий результат зменшується на суму від’ємного фінансового результату попереднього податкового періоду. Якщо після цього отримали від’ємний фінансовий результат, то він відноситься на зменшення фінансового результату від операцій з деривативами у наступному податковому періоді. Якщо отримали позитивний фінансовий результат — він включається до складу доходів платника податку за результатами такого звітного податкового періоду. Усі інші витрати та доходи платника податку за операціями з деривативами враховуються у визначенні об’єкта оподаткування такого платника податку на
