Системне тлумачення кримінального закону - Тетяна Сергіївна Коханюк

термінів, можуть виникнути три види відношень: а) відношення тотожності (рівнозначності або повного збігу); б) відношення підпорядкування; в) відношення часткового збігу[187].

Відтак значення термінів «тлумачення» та «інтерпретація» є тотожними; «інтерпретація» підпорядковується за значенням терміну «герменевтика», таке ж співвідношення термінів «тлумачення норм права» та «системний спосіб тлумачення норм права»; натомість значення термінів «тлумачення» та «коментар» частково збігаються.

5. Дослідження стосовно системного тлумачення кримінального закону вітчизняними науковцями не проводилися. Здобутки, наявні у цій галузі, вкрай обмежені й недостатні навіть для викладу у навчальній літературі.

Немає напрацювань щодо істотних ознак системного тлумачення кримінального закону, особливостей застосування такого тлумачення, визначення його прийомів та правил.

Недостатньо уваги приділено дослідженню особливостей використання системного тлумачення стосовно кримінального закону, що спонукає до системних досліджень у галузі кримінального законодавства України.

Розділ 2. Поняття системного тлумачення кримінального закону
2.1. Зміст та обсяг поняття системного тлумачення кримінального закону

Як відомо, поняття — це форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках[188]. Частина науковців конкретизує таке визначення як форму логічного мислення, яка відображає предмет або явище в його істотних ознаках[189].

Під формою мислення у логіці прийнято розуміти різновиди мисленнєвого відображення дійсності: поняття, судження й умовивід[190].

Поняття відображає в предметі не всі його ознаки, а тільки загальні та істотні[191].

Під ознакою розуміють все те, в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються. Істотними (або суттєвими)[192] ознаками є такі ознаки, котрі відображають природу предмета, його сутність і відрізняють його від усіх інших предметів. Істотними ознаками є загальні та необхідні ознаки, такі, що належать усім предметам роду і без яких предмет немислимий[193].

Як зауважують О. Марін та Т. Марітчак, поняття не зводиться до дефініції, тобто до короткої вказівки на істотні ознаки об'єкта, відображуваного в понятті, але уникнути розгляду таких ознак неможливо[194].

Кожне поняття має свій обсяг і зміст. Під змістом поняття розуміють сукупність існуючих ознак предметів, відображених у понятті, його обсяг — це сукупність предметів або явищ, які мисляться у понятті[195].

Як зауважує В. Жеребкін, зміст поняття становлять ознаки, які відтворюють якість предмета і відрізняють його від інших схожих предметів.

Зміст поняття не очевидний, не даний безпосередньо у слові, він може бути установлений тільки за допомогою визначення цього поняття.

До того часу, поки не встановлено зміст поняття, яке нас цікавить, його ознаки, нам не зрозуміла властивість предмета, що виражається цим поняттям, ми не можемо точно і чітко відмежувати цей предмет від суміжних із ним, допускаємо плутанину в мисленні[196].

Отже, для встановлення змісту поняття системного тлумачення кримінального закону слід виокремити його істотні та неістотні ознаки. Науці відомо багато способів визначення поняття, виявлення його істотних ознак, але найбільш поширеним є визначення поняття через родово-видове співвідношення[197]. Тому під час встановлення ознак системного тлумачення кримінального закону необхідно встановити родове для нього поняття, де під родом слід розуміти сукупність видів, безпосередньо пов'язаних походженням[198]. Для системного тлумачення кримінального закону такими родовими поняттями є тлумачення кримінального закону, тлумачення.