Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко

Перераховані повноваження здійснюються на умовах і в порядку, передбачених спеціальним законодавством. Наприклад, встановлення ставок земельного податку регламентується ст. 7 ЗУ "Про плату за землю".

Особливі повноваження Київської міської ради, зумовлені статусом міста Києва як столиці України, передбачені ст. 22 ЗУ "Про столицю України - місто-герой Київ". Зокрема, рада має право встановлювати за поданням відповідних центральних органів виконавчої влади більш високі нормативи екологічної безпеки та плати за забруднення навколиш­нього природного середовища в місті, враховуючи підвищені вимоги до охорони довкілля столиці.

Перерахованим повноваження Київської та Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин також не вичерпуються.

До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить:

а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад;

(Пункт "б" статті 10 виключено на підставі Закону N 509-VI від 16.09.2008)

в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;

ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;

д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл;

е) вирішення земельних спорів;

є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Загальна характеристика. Згідно із ч. 4 ст. 140 Конституції України, районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Слід розрізняти районні ради та районні у містах ради, які є різними органами місцевого самоврядування (див. ст. 11 ЗКУ та коментар до неї).

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та індивідуальні акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"). Згідно із п. 21 ч. 1 ст. 43 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються районними радами виключно на їх пленарних засіданнях.

До пункту "а". П. "а" коментованої статті передбачає, що районні ради уповноважені розпоряджатися землями спільної власності територіальних громад. На сьогодні дане поло­ження залишається декларативним: в Україні поки що не існує не лише земель власності територіальних громад, а і земель комунальної власності як таких, оскільки не відбулося розмежування земель державної власності на землі державної та комунальної власності (див. п.п. 10-12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ та коментар до них).

Щодо спільної власності територіальних громад на землю див. ст.ст. 86-89 ЗКУ та коментар до них.

До пункту "в". Зміст повноважень із "координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів", які передбачені у даному пункті, законом чітко не визначається. Враховуючи те, що між районними радами та місцевими органами земельних ресурсів відсутні відносини підпорядкування, вважаємо, що повноваження із "координації" не можуть мати зобов'язуючого характеру, і передбачають лише налагодження взаємодії, інформаційного обміну, надання методичної допомоги тощо.

Щодо системи органів земельних ресурсів див. ст. 15 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "г". Положення п. "г", на наш погляд, мають декларативний характер. "Забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель" більш правильно вважати завданням, а не повноваженням районних рад.

До пункту "ґ". Коментований пункт відносить до повноважень районних рад організацію землеустрою. Дане положення має декларативний характер і не підкріплюється ні конкретними приписами ЗКУ, ні нормами спеціального ЗУ "Про землеустрій", де у п. "в" ст. 17 просто механічно дублюється.

Також у коментованому пункті відображено повноваження районних рад затверджувати землевпорядні проекти, яке деталізоване у ст. 186 ЗКУ.

До пункту "д". Положення п. "д" ст. 10 ЗКУ, за яким до компетенції районних рад нале­жить "внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл", відповідає нормі ч. 2 ст. 174 ЗКУ (див. коментар).

До пункту "е". Коментований пункт відносить до повноважень районних рад вирішення земельних спорів. Хоча ч. 2 ст. 158 ЗКУ в принципі передбачає вирішення органами місцевого самоврядування земельних спорів "у межах населених пунктів щодо меж: земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також; спори щодо розмежування меж районів у містах", на наш погляд, при цьому маються на увазі сільські, селищні та міські ради. З огляду на вказане, вважаємо положення п. "е" ст. 10 ЗКУ декларативним та таким, що не має механізму реалізації.

До пункту "є". Районні ради наділені досить широким колом повноважень у галузі земельних відносин, які безпосередньо не згадані у ст. 10 ЗКУ. Частина з них перераховані у самому ЗКУ: наприклад, відповідно до ст. 189 ЗКУ районні ради наділені правом самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

Значний обсяг повноважень районних рад, що прямо чи опосередковано стосуються земельних відносин, передбачений ст. 43 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, районні ради вправі (виключно на своїх пленарних засіданнях) затверджувати районні бюджети, вносити до них зміни (п. 17 ст. 43), вирішувати питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів районного значення, а також про скасування такого дозволу (п. 22 ст. 43), приймати рішення про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні (п. 34 ст. 43) тощо.