Дохристиянські вірування українського народу - Іван Іванович Огієнко
Фаминцын, ст. 30.
(обратно) [126]Там само, ст. 55, 59.
(обратно) [127]Е. Аничков, ст. 300.
(обратно) [128]КгопіКа РоІзКа, І. 146.
(обратно) [129]Й. Ф. Наживин у своєму романі 1925 р.: «Неглубокоуважаемые» на ст. 298 пише: «В жертву Перуну приносились только дубовые плахи, которые неугасимо, день и ночь, курились перед его изображеніем». Джерела для цього мені не відомі.
М. Брайчевський: Коли і як виник Київ. Київ 1Г6.Ч р. ст. 106. — М. Каргер: Древний Киев. М. 1958 р, том І ст. 105–107.
(обратно) [130]Гаркави: Сказаніе мусульм. ст. 265, або в виданні Хвольсона ст. 30–31.
(обратно) [131]Аничков, ст. 164, 165.
(обратно) [132]Про скоморохів див. Фаминцын: Скоморохи на Руси, Спб. 1889 р.
(обратно) [133]Про скоморохів див. Фаминцын: Скоморохи на Руси, Спб. 1889 р.
(обратно) [134]Е. Голубинскій: Исторія Русской Церкви, про волхвів див. ст. 211–214 т. І ч. 7 вид. 2.
(обратно) [135]П. Влади мі ров: Введеніе, ст. 43.
(обратно) [136]А. Й. Соболевскій: «Чтенія Общ. Нест. Лѣт.», Київ.
(обратно) [137]П. Владиміров: Древняя русская литература, Київ, 1901 р. ст. 86.
(обратно) [138]Алмазов: Тайная исповѣдь в Православной Церкви, 1894 р., т. III, від. IV № 6.
(обратно) [139]Костомаров: Славянская мифологія, 97.
(обратно) [140]Алмазов А. Й.: Врачевальния молитви. «Лѣт. ист. — фил. Общ. при Новорос. ун.» V.
(обратно) [141]Н. Сперанскій: Вѣдьмы и колдовство, М. 1906. — С. Смирнов: Бабы богомерзкія, див. «Сборник статей, тіосвящснных В. О. Ключевскому», М. 1909 р.
Про відьом див. ще: Антонович В. Б.: Колдовство. Документи, процессы. Изслѣдованія. Спб., 1887 р. дуже цінна праця. — Довнар — Запольскій М. В.: Чародійство в Сѣверо-Западном Краѣ в XVII–XVIII вв., этногр. Обозр.» ч. 2.1890 р. — Ефименко П. С.: Суд над вѣдьмами, «Кіев. Старина» 1883 рік кн. XI. — Канторович Я.: Средневѣковые процессы о вѣдбмах. Вид. 2, Спб. 1899 рік. — Дм. К р а в ц о в: Брюховецький і відьми, «Україна» 1927 р. кн. о. — Сумцов Н. Ф.: Колдуни, вѣдьмы и упыри (библ. указатель), «Сборнік Харк. ист. — фил. Общ.», Харків, 1891 р. т. 3.
(обратно) [142]Літопис Грабянки, ст. 197. — М. Костомаров: Руина, ст. 210.
(обратно) [143]Пор. оповідання Гр. Квітки-Основ'яненка: «Конотопська вільма». — Див. іще В. Б. Антонович: О колдовствѣ в Юго-Западной Руси до начала ХІХ-го вѣка, Київ.
(обратно) [144]«Нопое Русское Слово» 1957 р. ч. 16134, Нью-Йорк.
(обратно) [145]П. Владиміров: Введеніе, ст. 45.
(обратно) [146]Про цього вовкулаку див. М. Драгоманов: Шолудкг. ый Буняка в украинских народних сказаніях, 1887 р.; передруковано в українському перекладі в т. II його Розвідок.
(обратно) [147]Іпат. Літ. ст. 528. Але не виключене, що Митуса був не поетом, а просто «словутьним півцем» Перемиської Катедри, знаним співаком з хору.
(обратно) [148]Ілля Киріяк: Сини землі, 1939 р., т. І ст. 205.
(обратно) [149]П. Владимирові Древняя русская литература, 1907 р., ст. 86.
(обратно) [150]Про закляття див. Л. Н. Майков: Великорусскія заклинанія, Спб., 1869 р., тут 372 числі. — В 1872 р. вийшов т. І Трудов П. Чубинського, ав ньому збірка заклять. — Єфименко П. С: Сборник малороссійских заклинаній, «Чтенія м. О. Й. Д. Р.» 1874 р. кн. І, тут 212 чисел.
— М. Крушевскій: Заговори, как вид русской народной поэзіи, «Варш. Унив. Изв.» 1876 р. кн. 3. — Владиміров П.: Иведеніе в
