Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року: ідеологія та практика правозастосування - Колектив авторів
Стандарт доказування, зокрема й один із його видів — поза розумним сумнівом, пов'язаний із виконанням саме тягаря переконання як одного з видів тягаря доказування. Сторона повинна виконати покладений на неї тягар переконання до певного рівня (стандарту доказування), що визначений законом, шляхом надання доказів і переконання за їх допомогою судді чи присяжного в наявності певного факту (фактів).
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» як критерій прийняття рішення передбачає ймовірнісний характер судового рішення, який може бути виражений у терміні «достовірність», де відсутність розумних сумнівів СПР є його практичним вираженням як найвищого ступеня ймовірності.
На сучасному етапі в межах національного чи міжнародного рівня відсутній єдиній підхід до визначення стандарту доказування «поза розумним сумнівом», однак можна виокремити такі два підходи:
1) відсутність визначення, проте є вказівка на самоочевидність даної концепції та встановлення СПР розумності сумнівів, з якими він стикається під час розгляду конкретної справи;
2) надання визначення (роз'яснення).
У межах другого підходу такі визначення є дуже різноманітними залежно від юрисдикції, у зв'язку із чим можна виділити основні підходи, що використовуються для роз'яснення:
1) як високий ступінь ймовірності;
2) як певний ступінь переконаності (тверде, незмінне переконання, почуття впевненості або як така впевненість, що змусить розважливу особу діяти в її особистих найважливіших справах, або, навпаки, розумний сумнів змусить її утриматися від прийняття рішення);
3) доведеність поза розумними сумнівами або, навпаки, розумний сумнів можуть логічно з'явитися на підставі повного та неупередженого дослідження наявних у справі доказів або за відсутності конкретних доказів і неспростовних презумпцій факту;
4) доведеність поза розумним сумнівом не означає абсолютної достовірності («без тіні сумніву»), проте водночас лише ймовірності чи правдоподібності недостатньо для визнання особи винуватою;
5) доведеність поза розумним сумнівом означає, що може бути зроблений лише один розумний (раціональний) висновок із досліджених під час судового розгляду доказів чи їх відсутності.
Список використаних джерел:1. Степаненко А.С. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» в кримінальному провадженні: дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2017. 234 с. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/7009 (дата звернення: 29.12.2017).
2. Miller v. Minister of Pensions [1947] 2 All ER 372.
3. Clermont K.M., Sherwin E. A Comparative View of Standards of Proof. Am. J. Comp. Law. Vol. 50. № 2. Pp. 243-275. 2002.
4. Grogan v. Garner. 498. U. S. 279 (1991). Casetext. URL: https://casetext.com/case/grogan-v-garner (дата звернення: 29.12.2017).
5. Woolmington v. DPP [1935]. AC 462. British and Irish Legal Information Institute. URL: http://www.bailii.org/uk/cases/UKHL/1935/1.html (дата звернення: 29.12.2017).
6. In re Winship, 397. U. S. 358 (1970). Casetext. URL: https://casetext.com/case/in-the-matter-of-samuel-winship-appellant (дата звернення: 29.12.2017).
7. R. v. Lifchus [1997]. 3 SCR 320. 1997. CanLII 319 (SCC). The Canadian Legal Information Institute. URL: http://canlii.ca/t/1fqzt (дата звернення: 30.08.2016).
8. Colorado v. New Mexico. 467. U. S. 310 (1984). Casetext. URL: https://casetext.com/case/colorado-v-new-mexico-2 (дата звернення: 29.12.2017).
9. United States v. Place. 462. U. S. 696 (1983). Casetext. URL: https://casetext.com/case/united-states-v-place (дата звернення: 29.12.2017).
10. Ilgar Mammadov v. Azerbaijan. Judgment of 22 May 2014. Application № 15172/13. European Court of Human Rights. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-144124 (дата звернення: 29.12.2017).
11. Prosecutor v. Jean-Pierre Bemba Gombo (ICC-01/05-01/08). Warrant of arrest for Jean-Pierre Bemba Gombo replacing the warrant of arrest issued on 23 May 2008. Pre-Trial Chamber III. 10 June 2008. International Criminal Court. URL: http://www.legal-tools.org/doc/75a793/ (дата звернення: 29.12.2017).
12. Prosecutor v. Lubanga Dyilo (ICC-01/04-01/06). Judgment on the appeal of Mr. Thomas Lubanga Dyilo against the decision of PreTrial Chamber I. Appeals Chamber. 13 February 2007. International Criminal Court. URL: http://www.legal-tools.org/doc/ff3bd8/ (дата звернення: 29.12.2017).
13. Schabas W. The International Criminal Court: A Commentary on the Rome Statute. Oxford University Press, 2010.
14. Samaha J. Criminal Procedure, 8th ed. Cengage Learning, 2011.
15. Ingram J.L. Criminal Evidence, 10th ed. Routledge, 2010.
16. Congressional Research Service and Library of Congress. The Constitution of the United States of America: Analysis and Interpretation, Centennial. Washington: U. S. Government Printing Office, 2013.
17. Brinegar v. United States. 338 U. S. 160 (1949). Casetext. URL: https://www.law.cornell.edu/supremecourt/text/338/160 (дата звернення: 29.12.2017).
18. Illinois v. Gates. 462 U. S. 213 (1983). Casetext. URL: https://casetext.com/case/illinois-v-gates-2 (дата звернення: 29.12.2017).
19. Решетникова И.В. Доказательственное право Англии и США. Екатеринбург: Изд-во УрГЮА, 1997. 240 с.
20. Davies M., Croall H., Tyrer J. Criminal Justice: An Introduction to the Criminal Justice System in England and Wales. 3rd ed. Pearson Education, 2005.
21. Spencer M., Spencer J. Evidence Concentrate: Law Revision and Study Guide. 4th ed. Oxford University Press, 2015.
22. Fleming J.Jr. Burdens of Proof. Va. Law Rev. Vol. 47. № 51. Pp. 51-70. Jan. 1961.
23. Keane A., McKeown P. The Modern Law of Evidence. 9th ed. Oxford: Oxford University Press, 2012.
24. Roberts P., Zuckerman A. Criminal Evidence. 2nd ed. Oxford: Oxford University Press, 2010.
25. Степаненко А. С. Категория «истина» в уголовном процессе и стандарт доказывания «вне
