Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року: ідеологія та практика правозастосування - Колектив авторів
Рекомендовано до друку Вченою радою Національного університету «Одеська юридична академія» (протокол № 4 від 16.02.2018 р.)
Рецензенти:
І.А. Тітко — доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінального та адміністративного права і процесу Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;
О.В. Острогляд — кандидат юридичних наук, доцент, проректор з наукової роботи ПВНЗ «Університет Короля Данила».
Редакційна колегія:
Г.О. Ульянова — доктор юридичних наук, віце-президент, проректор з наукової роботи;
Ю.П. Аленін — доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України (відповідальний редактор);
В.В. Тіщенко — доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України;
Л.І. Аркуша — доктор юридичних наук, професор;
І.В. Гловюк — доктор юридичних наук, доцент (відповідальна за випуск);
М.І. Смирнов — кандидат юридичних наук, доцент;
М.І. Пашковський — кандидат юридичних наук, доцент;
В.К. Волошина — кандидат юридичних наук, доцент;
М.М. Стоянов — кандидат юридичних наук, доцент;
A. В. Підгородинська — кандидат юридичних наук, доцент;
Д.В. Шилін — кандидат юридичних наук, доцент;
B. Г. Пожар — кандидат юридичних наук, доцент;
О.О. Торбас — кандидат юридичних наук;
О.В. Малахова — кандидат юридичних наук.
ПередмоваСучасний етап розвитку України характеризується динамічними соціальними, економічними, політичними змінами. Правова система нашої держави є особливо чутливою до цих перетворень. Унаслідок цього перед вітчизняними правниками постало надзвичайно складне завдання з ґрунтовного й докорінного реформування її ключових елементів, що, з одного боку, має перейняти провідні міжнародні та європейські стандарти, а з іншого — зберегти найкращі традиції вітчизняної правової традиції.
Одеська школа права ніколи не стояла осторонь цих процесів. Працюючи в різних галузях правничої діяльності, провідні фахівці сприяють утвердженню України як правової, демократичної, європейської держави.
13 квітня 2017 року виповнилось 5 років із дня прийняття Кримінального процесуального кодексу України. Процес реформування кримінального процесуального законодавства, що тривав більше 20 років, супроводжувався численними законопроектними пропозиціями, науковими дискусіями, громадськими слуханнями, які були спрямовані на пошук оптимальної моделі кримінального судочинства, що гарантує дотримання прав і свобод людини.
Новий Кримінальний процесуальний кодекс України є людиноорієнтованим законом, який спрямований на захист особи, суспільства й держави від кримінальних правопорушень, забезпечення застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження, недопущення необґрунтованого та свавільного застосування примусу в кримінальному провадженні. Саме ці завдання, визначені законом, окреслюють нову ідеологію кримінального провадження, в основі якої закладений принцип пропорційності в проведенні процесуальних дій та обмеженні прав осіб, що залучені до кримінального судочинства.
Таке докорінне реформування кримінального процесуального закону потребує фундаментального наукового осмислення, що дасть змогу змінити уявлення про основоположні категорії кримінально-процесуальної доктрини, розробити нові підходи до вирішення найважливіших теоретичних і практичних проблем кримінального процесу, що забезпечить єдине й одноманітне застосування відповідних норм у правозастосовній діяльності, а також визначити перспективні напрями вдосконалення кримінального процесуального права.
Наявний досвід застосування Кримінального процесуального кодексу України показав певні недоліки його положень та необхідність змін і доповнень низки його норм, введення нових та оновлення діючих інститутів, у зв'язку із чим до нормативно-правового акта вже внесені численні зміни й доповнення. Великий блок таких доповнень, пов'язаних із судовою реформою та фундаментальними змінами щодо проведення досудового розслідування, внесено Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року. Ефективність їх застосування покаже час.
П'ятирічний ювілей набуття чинності Кримінальним процесуальним кодексом України припав на 170-річчя Одеської школи права та 20-річчя Національного університету «Одеська юридична академія». З нагоди цих свят колективом кафедри кримінального процесу Національного університету «Одеська юридична академія» разом із колегами з усієї України було підготовлено колективну монографію «Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року: ідеологія та практика правозастосування». Видання містить наукові праці, що торкаються найважливіших питань сучасної кримінально-процесуальної доктрини, які пов'язані з концептуальними засадами кримінального процесуального законодавства, актуальними проблемами кримінально-процесуальної діяльності учасників кримінального провадження, розвитком концептів кримінально-процесуального доказування, дотриманням балансу приватних і публічних інтересів під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проблематикою забезпечення ефективності досудового розслідування, удосконаленням судового провадження у світлі судової реформи в України, нормативною регламентацією особливих порядків здійснення кримінального провадження, дослідженням взаємозв'язків кримінального та кримінально-процесуального права.
Викладений матеріал ґрунтується на основі положень оновленого кримінального процесуального законодавства, міжнародних договорів, практики Європейського суду з прав людини. Всеосяжний розгляд основних проблем кримінального процесу забезпечує фундаментальність праці та свідчить про її суттєвий внесок у вітчизняну кримінально-процесуальну науку.
президент Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений юрист України С.В. Ківалов
Концептуальні питання кримінального процесуального законодавстваПропорційність та механізм кримінально-процесуального регулювання: теорія і практика
Гловюк І.В.,
доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінального процесу Національного університету «Одеська юридична академія»
ВступПринцип пропорційності на сучасному рівні розвитку юриспруденції обґрунтовано розглядається як основоположний принцип права [1, с. 70; 2, с. 317; 3, с. 373]. Актуалізація його досліджень у царині кримінально-процесуальної доктрини викликана необхідністю забезпечення ефективної реалізації у кримінальному провадженні засади верховенства права (ст. 8), застосування якого вимагає врахування практики Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ). А пропорційність визнається складовою частиною верховенства права [1, с. 70].
Теоретичною основою досліджень пропорційності у механізмі кримінально-процесуального регулювання є праці А. Барака, А. Данькова, Ю. Євтошук, М. Коен-Елія, М. Козюбри, М. Косли, І. Кретової, Р. Майданика, І. Панкевича, С. Погребняка, І. Порат, П. Рабіновича, М. Савчина, Б. Тоцького, Т. Фулей, С. Цакиракиса, Л. Цвігун, С.