Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес - Джеремі Макбрайд
217. Суд уже встановлював, що необмежений доступ до матеріалів справи й необмежене використання всіх записів, зокрема й можливість отримати за потреби копії відповідних документів, є важливими гарантіями справедливого судового розгляду в межах люстраційного провадження. Нездатність забезпечити такий доступ спонукало Суд зробити в своїй оцінці висновок про порушення принципу процесуальної рівності сторін ... Цей висновок застосовний тим більше до обставин цієї справи, у якій заявник постав перед судом і ризикував утратити не тільки свою репутацію чи право обіймати державну посаду (як у люстраційному провадженні), але й свою свободу. Крім того, як Суд вже встановив вище, обмеження заявника на доступ до матеріалів справи й нотаток не мали обґрунтування в національному праві та були надміру широкими за обсягом.
218. Отож Суд доходить висновку, що факт ненадання заявникові і його захисникам належного доступу до документів та обмеження їх у користуванні власними нотатками, ще більше ускладнив підготування його захисту.
«Натунен проти Фінляндії» (Natunen v Finland), 21022/04, 31 березня 2009 року.
44. Звертаючись до цієї справи, Суд зазначає, що представлені матеріали не дозволяють перевірити число знищених матеріалів або їхній зміст. Уряд, однак, не спростовував тверджень заявника про те, що кількість таких записів була доволі значною. Не надав він і якоїсь конкретної інформації щодо їхнього змісту ...
46. Суд повторює, що вимоги статті 6 передбачають, що, наводячи конкретні мотиви клопотання про розкриття певних доказів, які могли дати обвинуваченому можливість виправдати себе, він повинен мати право на те, щоб обґрунтованість цих мотивів дослідив суд. Хоч заявникові в цій справі мав би бути відомий зміст знищених записів у тій мірі, в якій вони його стосувалися, і навіть якщо він мав змогу ставити в ході судового розгляду запитання щодо всіх розмов з іншими підсудними, Суд підкреслює, що національні суди не визнали твердження підсудних про купівлю незаконної зброї достовірними через брак інших доказів на підтвердження цього ... Крім того, апеляційний суд не відмовлявся видати наказ про розкриття змісту записів, щодо яких був зроблений запит, з причини ненаведення заявником конкретних прийнятних причин такого запиту. Натомість він відмовився ухвалювати рішення з цього питання, бо записи були вже знищені і, отже, їхній зміст не міг бути розкритий захистові або пред’явлений суду ...
47. І хоч поліція та прокуратура за законом були зобов’язані брати до уваги і ті факти, що свідчать на користь підозрюваного, і ті, що проти нього, та порядок, за якого слідчий орган сам, навіть співпрацюючи з прокуратурою, намагається оцінити, що може мати стосунок до справи, а що ні, не може відповідати вимогам пункту 1 статті 6. Більше того, незрозуміло, якою мірою прокуратура була фактично причетна до рішення про знищення тих записів, які не були долучені до матеріалів справи. У цій справі знищення певних відомостей, здобутих шляхом прослуховування телефонних розмов, не дало змоги захистові перевірити свої припущення щодо їхньої релевантності і довести правильність останніх у судах першої інстанції.
48 … у цій справі рішення щодо нерозкритих доказів, імовірно, було ухвалене ще в ході попереднього слідства без надання захистові можливості взяти участь у процесі його ухвалення.
49. ... Суд також відзначає, що оспорюваний захід був обумовлений дефектом законодавства, яке не забезпечувало належних гарантій захистові, а не якимись неправомірними діями органів влади, що були зобов’язані за чинним на той час законом знищити оспорювані записи. Суд зазначає, що в урядовому законопроекті про внесення змін до Закону про примусові заходи те, що відомості, які підтверджують невинуватість підозрюваного, можуть бути знищені до постановлення рішення у справі, було віднесене до проблематичних питань. З метою ефективнішого забезпечення прав на захист до відповідного положення були внесені зміни, що набирають чинності 1 січня 2004 року. Ця поправка, однак, прийшло надто пізно для заявника.
50. З урахуванням вищевикладеного, Суд доходить висновку, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції в поєднанні з пунктом 3(b) статті 6.
b. Відмова у наданні доказів з посиланням на суспільні інтереси«Роу і Девіс проти Сполученого Королівства» (Rowe and Davis v United Kingdom) [GC], 28901/95, 16 лютого 2000 року.
63. Під час суду над заявниками в першій інстанції обвинувачення вирішило, не повідомляючи про це суддю, не розголошувати певні докази, що мали стосунок до справи, з міркувань захисту суспільних інтересів. Такий порядок, згідно з яким обвинувачення саме намагається оцінити значення приховуваних відомостей для захисту і зіставляє його з суспільними інтересами у
