Щастя за мільйон - Ангеліна Кріхелі

- Катю, ти що! - нарешті відповів хлопчик, все ще схлипуючи та хихикаючи. - Папка знаєш, як каже?

Дівчина заперечливо похитала головою.

- ... нехай руки бережуть і дупу стережуть. А справжній мужик завжди голові та рукам працю знаходить, а на дупу - пригоди.

Катя хмикнула. Різко, звісно. Як би зараз сказали – не толерантно. Проте коротко і по суті.

Незабаром чоловіки почали збиратися додому, обіцяючи приїхати завтра якомога раніше.

Вона й не помітила, як стало темніти. Час промчав катастрофічно швидко.

Бряцнула клямка, зсередини закриваючи хвіртку. Катерина змахнула рукою на прощання, проводжаючи усмішкою чоловіків. Особливо молодшого. Лев обернувся на ходу, підморгнув їй і першим пірнув у машину.

Єгор трохи затримався біля відчинених дверей, відповів теплою усмішкою. Їхати йому жах як не хотілося.

- Той солідніший був, - буркнула сусідка, проходячи повз і ретельно розглядаючи Єгора та Володимира.

Наче сама собі сказала, роздуми вголос, а боляче сколихнула старанно призабуте Катею в приємних турботах:

- Що ж ти, Катюшо, сука продажна така виявилася?