Прокляття Зміїного Яру - Герцог Фламберг

Оглянувшись навколо, він помітив неподалік яр, зарослий густим чагарником. Не роздумуючи, він зістрибнув в яр і сховався в заростях, намагаючись злитися з темрявою. Він лежав нерухомо, затамувавши подих, прислухаючись до кожного звуку. Серце його калатало так голосно, що здавалося, його чути на всю околицю.

Переслідувачі пробігли повз, їхні кроки стугоніли по землі, їхні голоси луною розносилися лісом. Вони не помітили його. Крук почекав, поки їхні крики стихнуть вдалині, поки ліс знову не порине в тишу, і лише тоді обережно виліз з яру.

Він був вичерпаний і змерзлий. Одяг його був порваний об гілки і колючки, тіло покрите подряпинами і синцями. Але він був живий. Він втік від переслідувачів. Принаймні, на цей раз.